Доповідь Європейської комісії "Пакет розширення", оприлюднена 4 листопада, українська влада оцінює як свій успіх. Віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка на своїй сторінці у Facebook назвав документ ЄК "найкращим звітом про розширення за три роки". "Європейська комісія вперше визнала, що Україна демонструє рекордний прогрес у більшості сфер реформ (на шляху до вступу до Євросоюзу – Ред.)", - наполягає Качка. Такі самі оцінки - зазвичай з ухилом у свою зону відповідальності - звучать із вуст та інших високопосадовців.
Проте важливими є акценти.
Як писала "Країна", доповідь ЄК показала серйозну напруженість у відносинах з українською владою навколо пункту про боротьбу з корупцією. У документі йдеться про "зростаючий тиск з боку державних інститутів" на антикорупційні держструктури та громадські організації, зокрема через кримінальні розслідування. Мається на увазі ситуація зі спробою центральної влади урізати повноваження Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), згідно з популярною версією в політичних колах - у відповідь на кримінальні справи проти колишнього віце-прем'єра - міністра національної єдності Олексія Чернишова Зеленського.
Задум не вдався насамперед через жорстку реакцію Європи, але продемонстрував різне ставлення до ролі антикорупційної вертикалі в Україні між Офісом президента (ОП) та євроструктурами. ВП явно обтяжується діяльністю антикорорганів, вважаючи їх – не безпідставно – інструментом зовнішнього контролю над українськими елітами, тоді як європейці (американці зараз через президента Дональда Трампа – меншою мірою) болісно реагують на будь-які спроби цей контроль послабити.
Тож не дивно, що для проформи похваливши за найкращий за три роки прогрес у реформах і "сильну прихильність України до свого європейського майбутнього", єврочиновники розписали покроково, як Київ має боротися з "негативними тенденціями" у сфері боротьби з корупцією та збільшувати "прозорість" відбору кадрів для всієї правоохоронної. У другому випадку рецепт знайомий: залучити "незалежних" міжнародних експертів до проведення конкурсів на вищі посади в органах, що раніше ними "не охоплені" - Національної поліції та Державного бюро розслідувань (ДБР). Схоже, ця доля спіткає і відбір на посаду генерального прокурора, про "політизацію" якого також згадується у доповіді.
Тобто європейці хочуть, через вже апробовані на НАБУ та САП технології, поставити під свій контроль практично всю правоохоронну систему та суди, вивівши їх з-під впливу Банкової.
Останньою це, вочевидь, не подобається.
"Йдеться про пряме посягання на суверенітет держави. Європа хоче створити ситуацію, за якої правоохоронна система контролюється не обраними українським народом конституційними органами влади, а зовнішніми структурами їх місцевими помічниками в особі грантових організацій - яких ніхто в Україні не обирав і механізмів контролю над яким у українців немає. проти відкритого ворога зі сходу і проти так званих партнерів із Заходу", - каже "Країні" джерело в партії "Слуга народу", близьке до Офісу президента.
Як ми вже писали, Банкова вже давно готує новий удар по НАБУ та САП, маючи намір використати для цього свідчення взятого у вересні під варту нардепа Федора Христенка. Йому, нагадаємо, звинувачують у тому числі й вплив на керівництво антикорупційних органів на користь РФ. І він, за чутками, вже надав відповідні свідчення проти ключових співробітників НАБУ та САП.
Проте, досі цього удару не завдано. Як вважається в політичних колах, через побоювання жорстко негативної реакції Європи. І в цьому плані нинішню доповідь Єврокомісії можна сприймати навіть як спробу європейців запобігти атакі Банкової на антикорупційні структури.
У зв'язку з цим в оточенні Зеленського сформувалася дві точки зору.
Перша виходить із того, що в умовах війни європейці не наважаться застосувати на практиці свої важелі впливу у вигляді припинення фінансування, навіть якщо Банкова завдасть по НАБУ та САП нового удару. Так, це може загальмувати євроінтеграцію України, проте вступ країни до ЄС і так нереальний, доки триває війна. А тому це не така вже й велика загроза. Тому процес взяття під контроль влади антикорупційної вертикалі не потрібно відкладати.
Друга думка говорить, що європейці можуть дійсно "прикрутити" фінансування, а тому краще почекати зручніший час і привід.
Втім, навіть незважаючи на всі ці роздуми, напруження боротьби між Банковою з одного боку і антикорупційними структурами і грантових організацій, що їх підтримують, не слабшає. Близькі до ґрунтовиків ЗМІ продовжують кампанію з дискредитації Зеленського та його оточення. А НАБУ та САП продовжують розслідувати щодо останньої кримінальні справи.
Тому в політичних колах вважають практично неминучою нову сутичку між ВП та антикорупційними структурами, якщо тільки Зеленський не змириться з тим, що поступово втрачатиме вплив у країні, перетворюючись на "британську королеву", а ключові постаті з команди вирушать у в'язницю.
Втім, на готовність президента до смирення з такою долею поки що нічого не вказує.
Подробиці - у статті "Країни".
Вимоги щодо розкладу
Після публікації оцінок ЄК разом із завданнями для Києва наступного року українське керівництво видало потік захоплених заяв про "успіх реформ" у країні.
"Символічно, що сьогодні дійсно представлений найкращий за три роки звіт Єврокомісії — найкращий за три роки результат України. Це надає нам усім мотивації, усім українцям, коли Європа визнає нашу спільну роботу. Україна робить все, щоб набути членства в ЄС, і під час війни, під час важких боїв наша держава рухається вперед - тільки вперед у переговорах про членство". листопада.
"Ми на крок ближче до членства в ЄС", - написала на своїй сторінці у Facebook прем'єр-міністр Юлія Свириденко.
"Найголовніше — жодного разу ми не отримали негативної оцінки "рух назад". Європейський звіт також наголошує на прогресі України у підготовці до переговорів та готовності до відкриття переговорних кластерів", - наполягає Свириденко.
Доповідь ЄК зафіксувала "рішучість України просуватися європейським шляхом навіть посеред повномасштабної війни, розв'язаної Росією", заявляє міністр закордонних справ Андрій Сибіга. "Ми продовжуємо комплексні реформи, зокрема у сферах верховенства права, боротьби з корупцією та управління як основи нашого демократичного та європейського майбутнього. Я особливо пишаюся тим, що Розділ 31 "Зовнішня політика, політика безпеки та оборона", який входить у сферу відповідальності МЗС України, отримав високу оцінку", - цитує.
При цьому ці та інші представники влади старанно оминали зауваження ЄК, яких досить багато у звіті.
Основна їхня частина стосувалася ситуації з антикорупційною вертикаллю в Україні. ЄК наголосила на продовженні тиску влади на НАБУ/САП. Тиск цей, наполягає ЄК, треба припинити і більше того – дати антикорорганам ще більшу свободу.
У ЄК пропонують, зокрема, розширити юрисдикцію НАБУ настільки, щоб вона охоплювала всі державні посади "з високим рівнем корупційних ризиків", до яких вони також відносять керівництво Офісу президента, голів обласних адміністрацій.
Ми писали, що в антикорупційних колах поширена думка, що за атакою на антикорвертикаль стоїть голова ВП Андрій Єрмак та особисто Зеленський.
Єврокомісія також хоче, щоб були якісь надійні гарантії "проти втручання" та "проти обходу виняткової юрисдикції НАБУ/САП у справах про корупцію на високому рівні", зокрема іншими правоохоронними органами.
Щодо "інших правоохоронних органів", то єврочиновники вимагає і їх вивести з-під контролю Банкової.
"Країна" не раз писала, що Захід хоче впливати на призначення нових ключових функціонерів, вводячи до конкурсних комісій "незалежних" міжнародних експертів. Міжнародники беруть участь у відборі, наприклад, суддів КСУ та звичайних суддів (через Вищу кваліфікаційну комісію суддів, ВККС – орган, який набирає суддів), проводять аудит діяльності директора НАБУ.
У звіті ЄК йдеться, що Київ має якнайшвидше заповнити вакансії, що залишилися, в Конституційному суді і "поліпшити конституційну процедуру відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії 2021 року". Ще одна рекомендація стосується продовження мандату міжнародних експертів, які беруть участь у відборі членів ВККС. Міжнародники ж мають бути "тимчасово, але суттєво" залучені і до перевірки кандидатів на посаду суддів Верховного суду.
Далі. Повинна бути міжнародна участь у відборі на ключові керівні посади в центральних апаратах та регіональних управліннях Нацполіції та ГБР.
Від України також вимагають ухвалити нове законодавство, щоб зробити процедуру відбору та звільнення генпрокурора "об'єктивнішою, прозорішою і заснованою на заслугах". Міжнародники тут не потрібні, однак якщо дотримуватися логіки ЄК щодо кадрових рішень для інших правоохоронних органів, "міжнародні експерти" рано чи пізно мають масово зайти і до системи прокуратури.
Що робитиме Банкова
Хоча у звіті не кидаються у вічі посилання на участь у його підготовці українських грантових активістів, навряд чи без них обійшлося. У цьому середовищі повно зловтішних коментарів щодо "відповіді" за спробу підпорядкувати генпрокурору НАБУ/САП та за кримінальну справу проти голови правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна.
Зважаючи на все, ці кола доклали руку і до розширення списку вимог ЄК, які у разі виконання можуть вплинути на розклад сил у правоохоронній системі.
Банкова, звичайно, від цього не в захваті.
І, як писала "Країна", літній відступ Зеленського від намірів взяти під контроль антикорупційну вертикаль після "картонних протестів" та різкої реакції Європи цілком може бути тимчасовим.
У ході версія, що у планах Банкової дискредитувати НАБУ/САП за допомогою кримінальних справ, відкритих за підозрою у "роботі на Росію", що паралізує роботу вертикалі та зробить її беззахисною перед Банковою (передбачається, що з цією метою буде використано свідчення нардепа Федора Христенка).
І для цього навіть змінювати закони у Раді не знадобиться. Проте європейці вже неодноразово давали зрозуміти, що уважно стежать за ситуацією. І тоді "затишшя" навколо НАБУ/САП цілком зрозуміло, хоча, можливо, воно й замислювалося як тимчасове.
Але пакет ЄК ставить ОП перед ще складнішим вибором. По суті їм пропонують не тільки стримати апетити, а взагалі, образно кажучи, скоротити раціон.
Тому, мабуть, плани ЄК можуть зустріти опір.
"Те, що опублікувала Єврокомісія - не вимоги, а міркування про те, як вони там бачать ідеальний світ. Як можна зробити ще незалежнішими НАБУ і САП, коли і так повноваження виходять за рамки Конституції? Призначення генпрокурора має бути прозорим? Відповідальність за його кандидатуру беруть на себе президент і депутати, один чи один. Візьмемо керівників Нацполіції в регіонах. Якісь інші - "відкриті" - конкурси? досить високо оцінених Єврокомісією, показує, що Україна справляється. Чого вже більше?
При цьому представник лобі антикорупційних структур у парламенті, навпаки, упевнений, що "ОП нікуди не подітися".
"Дивіться, вони (команда Зеленського - Ред.) вже намагалися "пропетляти" з конкурсом на главу БЕБ (Бюро економічної безпеки - Ред.), реформою АРМА (Агентства з розшуку та менеджменту активів - Ред.) і т.д. Це не кажучи про "накат" на НАБУ/САП. Зараз вони (влада - Ред.) почнуть щось вигадувати: наприклад, в Раді "бунт" піднімати, хапати за підлоги, щоб затримати. згортати", - каже народний депутат, який попросив про анонімність.
Водночас, джерело в політичних колах вважає, що спроба контрудара Банкової щодо антикорупційних структур буде.
"Опір процесу виведення з-під контролю української влади правоохоронних органів однозначно буде. Також як і новий накат на НАБУ. Інше питання - в якій формі і з якими наслідками, але сутичка практично неминуча. Зеленський поки не демонструє готовності добровільно віддати свої повноваження і змиритися з загрозою відправлення у в'язницю своїх найближчих людей. "Якщо Зеленський нічого не буде робити, то у нього поступово відберуть контроль над силовими структурами, потім або паралельно він втратить контроль," каже джерело.
