Що відбувається у Молдові напередодні виборів до парламенту і чи може після них змінитися курс країни

У Молдові зростає політична напруга напередодні намічених на 28 вересня 2025 року парламентських виборів, які багато в чому визначать майбутнє країни на кілька років уперед.
Минулого тижня на 7 років було засуджено голову Гагаузької автономії Євгенію Гуцул. Ще раніше, у червні, ЦВК відмовила в реєстрації блоку "Перемога", де Гуцул мала йти першим номером.
"Перемогу" та її лідера Ілана Шора влада Молдови звинувачує в роботі на РФ.
Таке напруження пристрастей пояснюється високими ставками на виборах до парламенту. Саме він формує уряд, який у Молдові має більше повноважень, ніж президент. Тобто якщо партія президента Майї Санду "Дія і Солідарність" (PAS) програє вибори, то, по суті, влада в країні зміниться.
Досить непереконлива перемога чітко орієнтованої на Європу Санду на президентських виборах минулого року надихнула опозицію та Москву, відкривши перспективи зміни курсу країни після виборів до парламенту.
Але, як бачимо, Санду здаватися не збирається. Вона користується повною підтримкою європейських структур і вживає жорстких заходів щодо зачистки внутрішнього політичного поля під гаслом боротьби з "проросійськими силами".
Однак, навіть зняття з виборів "Перемоги" та вирок Гуцул (який поки що не набрав законної сили і буде оскаржений), ще не гарантує однозначного успіху партії Санду.
Нинішні парламентські вибори в Молдові – це формула із чотирма доданками.
Саме стільки партій (після недопуску до виборів "Перемоги"), як свідчать опитування, мають шанси пройти до парламенту.
По-перше, це PAS. Партія президента займає в соцопитуваннях перше місце з рейтингом, що за різними оцінками коливається від 26 до 32%. Однак цього недостатньо для формування більшості в парламенті й, що ще гірше для Санду, жодна з трьох інших прохідних партій не є її однодумцем і не дотримується чітко проєвропейського курсу.
Друге місце в рейтингах у блоку експрезидента соціаліста Ігоря Додона, який якраз цими вихідними був зареєстрований. Він називається "Патріотичний виборчий блок соціалістів, комуністів, серце та майбутнє Молдови" (у назві відображені партії, які цей блок склали). У Санду блок називають проросійським. Та й сам Додон наголошує на необхідності відновлення зв'язків і нормалізації відносин з РФ.
За різними опитуваннями у "Патріотичного блоку" 13-17%. Але, швидше за все, до нього перетікає більшість голосів не допущеної на вибори "Перемоги" (а вона мала близько 10%).
Третє місце за опитуваннями у блоку "Альтернатива" (10-12%) на чолі з мером Кишинева Іоном Чебаном та колишнім кандидатом у президенти Олександром Стояноглу (торік він вийшов із Санду у другий тур). Блок позиціонує себе як проєвропейський, але влада звинувачує його у зв'язках з Москвою і називає "прихованою" проросійською колоною. Румунія заборонила Чебану в'їзд у країну на підставі, як стверджується, "зафіксованих складних зв'язків" із представниками РФ.
Якщо версія про зв'язки "Альтернативи" з Москвою вірна, то ця політсила може вступити до альянсу з блоком Додона. І на двох у них може бути більше, ніж у партії Санду.
Однак ключове питання в тому, чи зможе цей потенційний альянс, чи, навпаки, PAS, набрати на виборах кількість голосів, що дозволяє сформувати більшість.
Якщо цього не станеться (а саме на це поки що вказує соціологія, хоча до виборів ситуація ще може змінитися), то "золота акція" опиниться у "Нашої партії" (рейтинг 6-10%) відомого політика Ренато Усатого. Колись він вважався проросійським, однак увійшов у конфлікт із тодішнім президентом Додоном. Москва зробила вибір на користь останнього, проти Усатого в РФ було порушено кримінальну справу за звинуваченням у відмиванні та виведенні з Росії грошей. Усатий назвав звинувачення провокацією Кремля та попросив Путіна позбавити його російського громадянства.
З того часу він став одним із головних критиків Додона.
Прихильники соціалістів у зв'язку з цим звинувачували його в роботі на Санду як "технічний кандидат" для "мінусування" рейтингу. Те, що і на нинішніх виборах його головне завдання відібрати голоси у блоку Додона і потім, у новому парламенті, увійти в коаліцію з Санду, його звинувачують і зараз.
Сам Усатий ці звинувачення заперечує.
"Всі шукають якихось весіль. Деякі опоненти говорять про весілля з PAS. Весілля з PAS бути не може в жодної здорової політичної сили, тому що вона буде приречена", - заявив в одному з інтерв'ю Усатий.
Але, зрозуміло, що реальна картина, хто з ким "зіграє весілля", буде зрозуміла тільки в новому парламенті. До виборів політики можуть говорити що завгодно.
Якщо ні PAS, ні гіпотетичний блок Додона і Альтернативи не наберуть самостійно більшості, то можуть бути різні варіанти коаліції.
Як "PAS+Вусатий", так і "Додон+Альтернатива+Вусатий". З урахуванням високих ставок Москва може "вибачити" Усатого та надати йому вагомі аргументи для входження до "потрібної" коаліції. Створення коаліції та уряду без партії Санду означатиме серйозну зміну курсу країни та жорстке протистояння між парламентом та президентом.
На перебіг кампанії також може вплинути ще три фактори.
Перший чинник – як проголосує діаспора. На минулих виборах Санду перемогла шляхом її голосів. І зараз президент розраховує на те, що закордонні молдовани підтримають її політичну силу. Однак опозиція також почала активно працювати з діаспорою, розгортаючи кампанії в соцмережах. Якщо ці зусилля дадуть ефект, то підтримка партії Санду може виявитися меншою за очікувану.
Другий – арешт у Греції відомого молдавського олігарха Володимира Плахотнюка. Плахотнюк, який стояв за Демократичною партією Молдови, тривалий час вважався "сірим кардиналом" країни. Саме за часів Плахотнюка та Демпартії Молдова остаточно лягла на впевнений "проєвропейський" курс, що, втім, не надто допомогло йому надовго втриматися при владі. Зазнавши у 2019 році поразки від ситуативного альянсу соціалістів Додона та "європейців" з блоку ACUM, куди входила і PAS Санду, Демократична партія Молдови швидко втратила вплив і фактично припинила існування, а Плахотнюк вважав за краще залишити країну. Зараз Плахотнюк не пов'язаний з жодною з молдавських політсил офіційно, хоча молдовські ЗМІ (зокрема, що орієнтуються на PAS та проєвропейський курс) активно розганяють чутки про таємне фінансування Плахотнюком то блоку "Перемога", то "Нашої партії", то соціалістів. Так це чи ні – достеменно невідомо. Але його екстрадиція до Молдови створює ризики для супротивників Санду. Насамперед для Додона, який зараз проходить як обвинувачений у справі про отримання грошей від Плахотнюка (сам Додон звинувачення заперечує та вважає їх політично вмотивованими). Не виключено, що влада "крутитиме" олігарха на свідчення проти соціаліста.
Третій чинник – це Придністров'я. В останні роки під час будь-якого чергового загострення у Молдові постійно говорять про те, що "щось буде з Придністров'ям".
Чи Москва "активує" цей анклав для створення неприємностей Кишиневу чи Україні.
Чи, навпаки, Молдова та Київ за можливої підтримки Румунії вирішать спільними зусиллями військовим шляхом ліквідувати невизнану "республіку".
Однак досі ці прогнози не виправдовувалися. Причин тому кілька.
По-перше, у самій Молдові ідея війни з Придністров'ям украй непопулярна. І навіть натяк на такий варіант може радикально обвалити рейтинг Санду. По-друге, для України виділяти сили та засоби для військової операції проти "ПМР" зараз буде важко через брак людей на фронті. По-третє, участь у бойових діях проти "республіки", де знаходиться російський військовий контингент, Румунії загрожує прямим зіткненням НАТО і РФ, чого Альянс старанно прагне уникати. По-четверте, для Придністров'я самогубно розпочинати якісь активні дії в умовах, коли від російських військ цей анклав відокремлений сотнями кілометрів та річкою Дніпро.
З урахуванням цих факторів, загострення у Придністров'ї до виборів є малореальним. А що буде після них - залежить від результату голосування. Якщо партія Санду зможе створити "монобільшість", зміцнивши таким чином свою владу, то ймовірність спроби "остаточного розв'язання придністровського питання" буде не нульовою (особливо якщо до того часу припиниться вогонь в Україні, що звільнить сили ЗСУ). Якщо ж PAS не зможе одноосібно сформувати уряд (або загалом опиниться за бортом коаліції), то ймовірність цього значно знизиться.