Чи прийме Зеленський завтра у Вашингтоні план завершення війни?
Учорашній день прояснив багато подробиць зустрічі Путіна і Трампа на Алясці - а також дзвінка президента США Зеленському і європейським лідерам, що послідував за нею.
Практично повністю підтвердився аналіз "Страни " про те, що Трамп і Путін на Алясці загалом узгодили схему "мирної угоди" щодо України (за винятком деяких нюансів), яку потім президент США запропонував прийняти Україні та Європі. І вже завтра це питання обговорюватиметься на зустрічі Трампа із Зеленським та європейськими лідерами у Вашингтоні.
Якщо Зеленський та європейці ухвалять ці умови, то, за попередніми даними, вже 22 серпня (тобто у п'ятницю) відбудеться тристороння зустріч Трампа, Зеленського та Путіна, після якої може бути укладена угода про завершення війни в Україні.
Настають вирішальні дні, які визначать подальшу долю України, Росії та Європи. А також вплинуть на геополітичну ситуацію в усьому світі.
Але про все по черзі.
Отже, за офіційними повідомленнями, а також публікаціями великих західних ЗМІ, вимоги Путіна, сформульовані ним у Штатах, приблизно такі.
1. Підписується не перемир'я, а одночасно всеосяжна мирна угода. З цією позицією Трамп уже погодився публічно.
Зазначимо, що у вчорашній заяві європейських країн за підсумками Аляски вимога "спочатку зупинка вогню, потім переговори" взагалі не згадувалася - хоча до цього вона була головною у списку умов Європи та України. Щодо Києва, то лише радник Офісу президента Сергій Лещенко висловився проти запропонованої Трампом схеми "мирна угода, а не перемир'я". На вищому рівні заперечень (втім, як і згоди) від української влади не прозвучало. Не виключено, що Банкова вирішила взяти паузу до зустрічі із Трампом, а також до прояснення позиції Європи.
2. У рамках угоди Україна виведе війська з усього Донбасу. Відповідно до витоків в американській пресі, Трамп із цією ідеєю згоден.
3. Росія отримує частини Запорізької та Херсонської областей, які вона нині контролює. Лінія фронту там заморожується. Також низка ЗМІ пишуть, що Москва хоче, щоб Вашингтон визнав усі контрольовані РФ території російськими (за іншою версією – лише Крим). При цьому варто зазначити, що якщо йдеться не про перемир'я, а про повноцінну мирну угоду між Україною та Росією, то там питання кордонів між двома країнами має бути врегульоване так чи інакше в будь-якому випадку (докладно про це ми писали в окремому матеріалі).
4. За даними Axios та Reuters, Росія, ймовірно, буде готова обговорювати виведення своїх військ із Харківської та Сумської областей. Нагадаємо, що росіяни присутні ще у Дніпропетровській та Миколаївській областях. Про них у публікаціях нічого не йдеться.
5. Більшість видань у своїх повідомленнях з посиланням на інформацію, які американці озвучили Зеленському та європейцям, сходяться на тому, що Росія в рамках угоди дає письмову обіцянку не нападати на Україну та Європу.
6. Відповідно до вимог Путіна, Україна має зробити російську мову офіційною на всій території країни або в окремих частинах. А також відновити права УПЦ та припинити її переслідування.
Реакція на це Трампа в ЗМІ не позначається, проте питання, зважаючи на все, дійсно обговорювалося, про що вже написали багато медіа.
7. Росія, як пишуть низка ЗМІ, "відкрита" до того, щоб Україна отримала певні гарантії безпеки.
При цьому, за їхніми даними, Кремль пов'язує це питання із гарантіями невступу до НАТО України. Про те, що гарантії безпеки Києву не включатимуть колективну відповідь НАТО, за версією низки західних медіа, говорив Трамп. Також він відкидав присутність американських військових в Україні.
Втім, багато ЗМІ зазначають, що під час розмови Трампа з європейцями щодо гарантій України він висловився максимально розпливчасто і не навів конкретики.
Щоправда, Мелоні дала зрозуміти, що Трамп підтримав її ідею дати Україні гарантії безпеки аналогічні 5 статті НАТО (але без членства в Альянсі). Зазначимо, що 5-я стаття має на увазі принцип колективної безпеки, коли при нападі на одну країну НАТО інші члени зобов'язані надати їй підтримку.
Досі надання подібних гарантій США відкидали (ще з часів Байдена) через побоювання втягування у війну з Росією. Також негативно щодо таких ідей завжди висловлювалася і Москва.
Чи дійсно зараз змінилися позиції Вашингтона і РФ, і якщо так, то що натомість хоче Путін (міжнародне визнання російської юрисдикції над захопленими територіями або ще щось) - поки що точно невідомо. Офіційно свою згоду із таким підходом ні Трамп, ні Путін не підтверджували.
При цьому, зважаючи на все, обговорення питання гарантій Україні Москва дійсно веде. За даними Axios, одним із гарантів, здатних врівноважити західний вплив, російський президент на переговорах з Трампом згадував Китай. Крім того, варто нагадати, що гарантії безпеки Україні було передбачено ще проєктом Стамбульських угод 2022 року. Причому там серед гарантів мала бути й Росія. Щоправда, сторони так і не дійшли згоди щодо механізму застосування цих гарантій – Кремль наполягав на тому, щоби їх долучити лише у разі одностайної згоди всіх країн-гарантів. А Київ був проти цього.
При цьому, що характерно, в жодному з витоків у ЗМІ немає згадок про вимоги РФ скоротити чисельність ЗСУ (Києвом це розглядається як головна "червона лінія"). Чи Путін більше цієї умови не висуває, чи Трамп з якихось причин вирішив про це Зеленському і європейцям поки не говорити.
8. Щонайменше часткове зняття з РФ західних санкцій.
Якщо брати всі ці пункти, то на цей час достеменно невідомо, з якими з них Трамп погоджується, а з якими ні. Але загалом із публікацій у західних ЗМІ випливає, що Білий дім плюс-мінус цей план схвалює, і тепер завдання США – переконати підтримати його Зеленського та Європу. Після цього, у логіці Трампа, відкриється шлях до миру.
Зеленський буде у Вашингтоні завтра, 18 серпня. Також західні ЗМІ пишуть, що вже 22 серпня Трамп хоче зустрітися з Путіним та Зеленським втрьох. І раніше Трамп не виключав, що після цієї зустрічі буде укладено угоду щодо завершення війни.
Проте, як уточнюють медіа, Трамп розпочне підготовку тристоронньої зустрічі, лише якщо переговори із Зеленським у понеділок пройдуть успішно.
При цьому окремі ЗМІ написали, що Зеленський прямо відповів відмовою на пропозицію вивести війська з Донецької області в розмові з Трампом.
Однак поки що ця інформація розходиться лише на рівні витоків у західних виданнях – офіційно Київ після саміту на Алясці нічого подібного не заявляв.
Хоча очевидно, що практично жодну з озвучених вище умов Зеленському приймати не хочеться. А тому базовим сценарієм для української влади та їхніх європейських союзників на зустрічі у понеділок стане, швидше за все, спроба змінити позицію Трампа та спонукати його повернутися до колишньої концепції – безумовне та повне припинення вогню і лише потім – переговори щодо мирного договору. А якщо Путін відмовиться – то запровадження санкцій.
Трамп вже неодноразово під впливом різних сил змінював свою позицію щодо війни в Україні. А тому є не нульова ймовірність, що він поміняє її ще один раз і переграє домовленості з Путіним на Алясці.
Але цього разу переконати Трампа може й не вийти. І він і надалі наполягатиме на прийнятті Києвом певного переліку умов.
Яке рішення ухвалить Зеленський залежить від п'яти факторів.
Перший та головний – позиція Трампа. Чи готовий він використовувати певні заходи на Зеленського, щоб спонукати його прийняти умови мирної угоди (принаймні ключові з них) чи ні. А якщо готовий – то які саме заходи. Припинення військової допомоги? Плюс до того припинення надання розвідінформації та заборона на продаж Україні американської зброї третіми країнами? Плюс до того загроза запровадження санкцій та порушення кримінальних справ проти керівництва України? Чим вищий рівень тиску, тим більше Київ виявлятиметься у ситуації фактичної війни на два фронти – проти США та Росії. Що, безперечно, може вплинути на рішення військово-політичного керівництва України.
Другий – позиція Європи. Наскільки вона готова буде підтримати Україну у разі жорсткого тиску Трампом? Чи не посміє піти всупереч Вашингтону і спробує умовити Зеленського прийняти його умови?
Третій – якого рівня гарантії безпеки зможуть запропонувати Україні. Це важливий момент. Зеленський раніше давав зрозуміти, що Україна готова змиритися зі втратою територій, якщо її візьмуть до НАТО або нададуть гарантії, аналогічні 5 статті Альянсу, на двосторонній основі. Також отримання описаних вище гарантій допомогло б Зеленському уявити українському суспільству умови завершення війни не як суцільну поразку і запобігти різкому ослабленню своїх внутрішньополітичних позицій. Поки, як писалося вище, характер гарантій, що обговорюються, дуже розпливчастий. Але це питання може відіграти ключову роль при ухваленні рішення Києвом щодо мирної угоди.
Четвертий – особисті гарантії США та ЄС для Зеленського. Чи залишиться президент у владі або піде з неї, чи будуть після цього на нього кримінальні справи, як в Україні, так і у світі, чи він (і його найближче оточення) отримають довічний імунітет – це також може вплинути на рішення Зеленського за мирною угодою. Деякі українські політологи вже висловлюють думку, що Зеленського у Штатах завтра попросять не лише затвердити мирну угоду, а й оголосити вибори, не беручи в них самої участі. І нібито на цій основі Зеленському пообіцяють недоторканність. Однак жодних підтверджень такої версії немає. Скоріше Зеленський, так чи інакше, намагатиметься зберегти владу (так само як і Пашинян зберіг владу після програної війни за Карабах) та вписати це питання у контекст переговорів щодо мирної угоди.
П'ятий чинник – внутрішньополітична ситуація та настрої українського суспільства та армії. Значною мірою перетинається з попереднім питанням – про особисті гарантії Зеленському. Безумовно, ситуація для нього буде небезпечна, якщо він прийме умови, які сам ще недавно трактував як "капітуляцію". Тим більше що нещодавні протести під час скандалу з НАБУ показали, що Банкова не вміє "тримати удар" вулиці. Однак настрої і в суспільстві, і в армії дуже неоднозначні. Значна частина військових та звичайних українців хочуть, щоб війна якнайшвидше закінчилася. І тому не факт, що станеться бунт чи новий Майдан. Особливо, якщо розпочнеться виборча кампанія і військові та політики з головою в неї поринуть, розраховуючи прийти до влади через вибори, а не через вулицю.
У будь-якому випадку, повторимося, настають вирішальні дні, які можуть або відкрити дорогу до миру в Україні, або запустити спіраль ескалації з наслідками, які важко передбачити.
І, як це часто буває в такі переломні моменти історії, сили, які не зацікавлені у мирі, намагатимуться можливі домовленості зірвати.
Але зараз, видно, ситуація підійшла до можливості завершення війни ближче, ніж будь-якої миті з лютого 2022 року. Чи реалізується цей шанс побачимо вже найближчим часом.
