Чи оголосять в Україні референдум щодо територій?
Багато хто звернув увагу на недавні заяви Путіна під час візиту до Китаю та на економічному форумі у Владивостоці з пропозицією до Зеленського приїхати до Москви, якщо він хоче зустрічі на рівні президентів.
Однак, якщо послухати ці коментарі Путіна, то там він про зустріч згадав побіжно, додавши, що в ній особливого сенсу поки що не бачить.
Здебільшого він говорив про проблеми, які, за його твердженням, є з підписанням мирного договору з Україною.
По-перше, це все та ж теза про «нелегітимність» Зеленського (спростована українською владою), а значить і про «нелегітимність» будь-яких угод з нею.
По-друге, він дав зрозуміти, щоб хотів офіційного визнання Україною анексії територій. Але для цього потрібно проводити референдум, що під час воєнного стану заборонено.
Також, виходячи з його ранніх заяв та публікацій у ЗМІ, своєю умовою припинення вогню Путін ставить виведення українських військ з усієї території Донецької та Луганської областей (раніше він вимагав виведення військ ще й з усієї території Херсонської та Запорізької областей, але, за даними ЗМІ, під час зустрічі з Трампом на Алясці він зняв).
Якщо все це зіставити, то вимальовується лише одна схема, за якою умови, які виставляють Путін, можуть бути реалізовані (про її реалістичність скажемо нижче).
По-перше, це висновок ЗСУ з Донбасу з одночасним парафуванням тексту мирної угоди.
Далі – припинення вогню по всій лінії фронту (оголошення перемир'я) та скасування військового стану в Україні, призначення виборів парламенту та президента.
Далі готується законопроект про зміни до Конституції (це можуть бути не лише питання територій, а й нейтральний статус, російська мова та інші умови можливої мирної угоди), який Рада направляє до Конституційного суду (з червня там вже є необхідний кворум для ухвалення рішень – 12 суддів).
Далі – КСУ заявляє про відповідність законопроекту Конституції, після чого він виноситься на референдум, призначений на день виборів.
Далі – на виборах обирається президент та Рада. Остання на перших засіданнях приймає зміни до Конституції. Оскільки зміни мають ухвалюватися у двох читаннях на двох різних сесіях Ради, то для прискорення процесу може бути використаний спосіб, уже випробуваний у 2019 році "слугами народу".
Тоді, 29 серпня, на першому ж засіданні Ради, парламент ухвалив зміни до Конституції щодо скасування депутатської недоторканності у першому читанні. Потім речник оголосив першу сесію нового парламенту закритою.
Призначив на 3 вересня другу сесію, де зміни до Конституції було затверджено у другому читанні. Та сама схема може бути використана і за новими змінами до Конституції.
Потім зміни до Конституції підписує новий президент. Він же (або його представник) потім підписує і мирний договір із РФ, а Рада його ратифікує.
Обмовимося - чи невідомо чи мають на увазі у Кремлі саме таку схему, але вона єдина, яка дозволяє вирішити питання щодо імплементації в українському правовому полі мирних угод, у тій формі, яку просуває Москва.
При цьому очевидно, що Київ зараз на жодний із пунктів цієї схеми йти не має наміру. Більше того, поширена думка, що Путін виставляє такі умови, щоб українська влада від них точно відмовилася. А якщо й погодилися, то це викликало б внутрішній бунт та дестабілізацію із загрозою краху фронту.
Не кажучи вже про те, що сам план складний і навіть якщо на нього Банкова дасть формальну згоду, то на будь-якому етапі може бути зірваний (через рішення КСУ, провал референдуму, відсутності 300 голосів у Раді для зміни Конституції). І, у такому разі, справа обмежиться відведенням військ та угодою про тимчасове припинення вогню.
Але, повторимося, поки взагалі не видно ситуації, коли Київ буде готовий обговорювати навіть перший пункт плану (відведення військ з Донбасу), не кажучи вже про решту.
Ситуація може змінитися лише у разі дуже жорсткого тиску з боку США або різкого погіршення ситуації на фронті.
