Гойдалка Трампа. Що відбувається після вчорашньої розмови президентів США та РФ
Ситуація із вчорашньою розмовою Трампа та Путіна дуже нагадує, як розвивалася ситуація напередодні їхньої зустрічі на Алясці.
Тоді, нагадаємо, Трамп також заявляв про своє розчарування Путіним та загрожував запровадженням грандіозних санкцій проти покупців російських енергоносіїв.
Але, зрештою, зіткнувшись із небажанням найбільших імпортерів нафти з РФ від неї відмовлятися, ввів лише невеликі санкції проти Індії, а потім зустрівся з Путіним на Алясці, після чого заявив про грандіозний прогрес на шляху до миру в Україні.
На підставі цього з'явилося багато прогнозів на тему, що Трамп вже про все з Путіним домовився і тепер тиснутиме на Зеленського, щоб той вивів війська з Донбасу.
Але минуло близько місяця і Трамп знову сказав про своє "розчарування" Путіним, назвав Росію "паперовим тигром" та пригрозив постачанням "Томагавків" Україні.
Гойдалка хитнулася у зворотний бік. З'явилися прогнози, що Трамп входить у конфронтацію з Москвою, поставить "Томагавки" та іншу зброю Україні, а також надасть їй масштабну допомогу у війні з РФ з метою натиснути на Путіна.
З Кремля у відповідь пролунав цілий спектр погроз. Починаючи від "руйнування відносин" і закінчуючи прямими натяками на ядерну війну.
Трамп поговорив з Путіним і раптово заявив про великий прогрес, а також про підготовку нової зустрічі президентів у Будапешті. Плюс до того, дав зрозуміти, що ні "Томагавки" постачати Україні, ні санкції вводити проти Росії він не має наміру. Тобто фактично повторилася ситуація середини серпня – напередодні і після саміту на Алясці.
Втім, не виключено, що це не останні "гойдалки". Тим більше, що сьогодні ввечері відбудуться переговори президента США із Зеленським і що після них завитий Трамп і чи не змінить знову свою точку зору – невідомо. Варіанти можуть різні. Наприклад, у російських пабликах учора активно обговорювалася конспірологічна теорія "хитрого плану" Трампа: "заманити" Зеленського обіцянками "томагавків" у США без супроводу його групи підтримки в особі європейських лідерів. А потім жорстко натиснути на нього під час зустрічі. Є й альтернативна теорія "хитрого плану" – Трамп запрошенням до зустрічі хоче приспати пильність Путіна, а паралельно передати Україні "томагавки".
Втім, чекати, що саме станеться після зустрічі Трампа із Зеленським, у будь-якому випадку залишилося недовго.
Але очевидно, що позиція президента США щодо війни в Україні коливається дуже сильно.
"Гойдалки" ці пояснюються тим, що Трамп стоїть перед вибором трьох варіантів дій по Україні, кожен з яких пов'язаний для нього з ризиком.
Варіант перший - тиснути на Росію, щоб та погодилася припинити вогонь по лінії фронту та зняти неприйнятні для Києва умови завершення війни. Це шлях, однак, довгий, оскільки Вашингтон не має прямих і сильних важелів впливу на Москву, які б спонукали її швидко піти на поступки. Крім того, це шлях небезпечний, оскільки застосування ще не задіяних важелів тиску (на кшталт поставок "Томагавків") загрожує різкою ескалацією у відносинах США та РФ. Крім того, їх застосування ще глибше залучить Америку до війни в Україні і перетворить її таким чином з "війни Байдена" на "війну Трампа".
Варіант другий – натиснути на Зеленського, щоб той прийняв умови Путіна (принаймні ключові з них на кшталт виведення військ із Донецької області). Варіант для завершення війни потенційно простіший і швидший, оскільки на Київ у Вашингтона є дуже широкий перелік важелів впливу та прямого тиску. Однак він пов'язаний зі звинуваченнями на адресу Трампа на Заході в "капітуляції перед Путіним", а також може загострити відносини президента США з Європою і навіть значною частиною власної Республіканської партії. Такий варіант був би можливий, якби Росія та США (та й загалом Захід) дійшли б певної угоди про припинення конфронтації і початок зближення. Однак поки що ознак таких домовленостей не спостерігається.
Варіант третій - поступово відходити убік, зменшуючи участь США у війні і спостерігаючи за ситуацією з боку, вичікуючи, коли вона зміниться таким чином, щоб можна було повернутися до мирних переговорів (зміна становища на фронті або всередині країн, зміна влади в ключових країнах Європи, прояснення відносин з Китаєм і т.д.). За фактом Трамп зараз йде саме цим шляхом, незважаючи на періодичні різкі заяви і спроби тиснути то на Путіна, то на Зеленського. Наприклад, він повністю припинив військову допомогу Україні, пропонуючи європейцям купувати зброю для ЗСУ за гроші.
Однак при всій привабливості для Трампа цього шляху він також пов'язаний з певними складнощами.
По-перше, невідомо, скільки доведеться чекати, поки ситуація зміниться на більш відповідну для мирної угоди. Можливо довго. А це суперечить обіцянкам Трампа швидко завершити війну.
По-друге, українська влада і дуже впливова на Заході (у тому числі й у США) "партія війни" постійно, використовуючи різні приводи, спонукає Трампа до більш жорстких заходів проти Путіна, закликаючи показати, що таке "світ через силу" та "хто у світі господар".
По-третє, є вплив дуже потужного нафтогазового лобі в Республіканській партії США, який пропонує використовувати війну в Україні як привід позбавити Росію ринків збуту енергоносіїв у світі. І заклики США до різних країн відмовитися від імпорту російських нафти та газу все більшою мірою нагадують не "примус до миру", а видавлювання з ринку конкурентів. Потенційно продовження такої політики може спричинити напругу у відносинах США та РФ не менше (а може бути й більше), ніж постачання "Томагавків" Україні.
За підсумками, ми й бачимо "гойдалку" - коли Трамп пробує "на дотик" кожен з варіантів, стикається з опором та ризиками, після чого робить розворот на 180 градусів, що багатьох дивує.
Як вже писалося вище, загалом, Трамп насправді йде по "серединному" третьому шляху, уникаючи крайнощів. Проте є дуже багато сил, які хочуть, щоб він «умив руки» і спонукають зайняти позицію певнішу.
Але Трампу наразі цьому чинить опір. Особливо якщо йдеться про рішення, які можуть призвести до прямого залучення США у війну з загрозою переходу її в ядерну стадію.
