Судячи з коментарів глави Білого дому Дональда Трампа, українського президента Володимира Зеленського, а також інсайдів західних ЗМІ, президент США відмовив своєму гостю практично на всі прохання, з якими той прилетів до Вашингтона: не передав ракети "Томагавк", не дав відповіді про постачання інших видів озброєнь.
Загальний настрій Трампа зараз час для дипломатії, а не для тиску. Тим більше, якщо цей тиск загрожує ескалацією.
При цьому Трамп закликав і Зеленського, і російського лідера Володимира Путіна якнайшвидше зупинити війну по лінії фронту. Зеленський із цим уже погодився. Путін поки не коментував, але раніше він виступав проти такого варіанту, виставляючи низку попередніх умов. Найголовніше з яких – виведення українських військ з усієї території Донецької області.
І чи змінить він свою точку зору до майбутньої зустрічі з Трампом, поки що невідомо. Так само як і те, що робитиме Трамп, якщо Путін продовжить стояти на своєму.
Є чотири можливі сценарії розвитку подій.
Перший – Путін не погоджується на перемир'я лінією фронту, продовжуючи наполягати на своїх умовах. При цьому Трамп ніяких жорстких дій проти нього не вдасться (так само як і не тиснутиме на Зеленського, щоб той прийняв російські умови), продовживши політику поступового усунення від війни в Україні та переведення всієї допомоги Києву на комерційну основу. Цей сценарій можна назвати інерційним і зараз він виглядає найімовірнішим.
Другий сценарій менш імовірний, але можливий – згода Путіна на зупинку війни по лінії фронту. Очевидних ознак того, що в Кремлі на це готові, немає. Але якщо Трамп піде на широкі кроки (наприклад, скасування санкцій проти РФ, визнання російської юрисдикції над усіма захопленими територіями, припинення постачання зброї Києву), такий варіант не виключений.
Два інших сценарії – радикальніші, але ще менш ймовірні.
Третій – Путін не погоджується на перемир'я лінією фронту, і Трамп починає на нього жорстко тиснути: передасть Україні Томагавки та іншу зброю, запровадить величезні мита проти покупців енергоносіїв із РФ. До цього Трампа продовжують активно спонукати яструби у Республіканській партії та "партія війни" в Європі. Однак якщо досі Трамп уникав таких кроків через очевидні ризики ( ескалація з РФ у разі поставок "Томагавків" та глобальна торговельна війна у разі мит проти Китаю та Індії), то важко сказати, що може його спонукати на подібні дії надалі. Хіба якась різка зміна ситуації у світі, щодо війни в Україні чи всередині РФ.
Четвертий - Трамп почне тиснути на Зеленського, щоб той виконав умови РФ. Є конспірологічна теорія, що саме до цього Трамп і веде справу. Але практика показує, що коли президент США намагається почати тиснути на Зеленського, на Заході піднімається хвиля обурення зі звинуваченнями Трампа в "капітуляції", і той відступає. Однак на 100% не можна виключати, що Трамп із метою прискорення мирного врегулювання почне підштовхувати Зеленського до поступок. Нехай це буде відбуватися і не явно. Наприклад, через затримку із постачанням зброї.
Втім, навіть якщо брати найперший, інерційний сценарій, він теж для української влади стратегічно негативний, оскільки означатиме поступово наростаючу перевагу РФ у війні на виснаження, що, зрештою, може сильно послабити переговорні позиції України.
З огляду на таку перспективу, а також з урахуванням фактичної відмови з боку Трампа в основних вимогах Києва, ключове завдання зараз для Зеленського – як мінімум утримати підтримку з боку Європи. При цьому, незважаючи на багаторазові запевнення європейців у незмінності підтримки, із цим можуть бути проблеми. Насамперед – фінансового плану (докладніше ми писали про це в окремому матеріалі ). Фінансувати Україну європейцям поодинці важко (наступного року потрібно знайти 120 млрд). А питання з "репараційним кредитом" за рахунок заморожених російських активів насилу просувається через опір ряду країн. І якщо цю проблему вирішено не буде, то ситуація для Києва може стати вкрай важкою.
