Аналізуємо підсумки 1339 дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Армія РФ знову просунулась на запорізькому напрямку біля Кам'янського, повідомляє Deep State.
Нагадаємо, днями росіяни вже просунулися на цій же ділянці, атакуючи з півдня місто Степногірськ. Ця ділянка – найкоротший шлях на Запоріжжі, до якого, втім, понад 30 кілометрів.
Міноборони РФ заявило про захоплення Першотравневого на Дніпропетровщині, яке знаходиться на правому березі річки Янчур. На карті Deep State воно під контролем ЗСУ.
Вчора ми писали, що росіяни перейшли річку в районі сусідньої Єгорівки.
Також росіяни просунулися на південний схід від Мирнограда на Покровському напрямі – з боку Гродівки.
У самому Покровську ситуація продовжує ускладнюватися, "ми поступово втрачаємо контроль над кількома районами", пише український боєць із позивним "Мучною".
За його словами, запеклі бої за кожне подвір'я йдуть за мікрорайон Собачівка у східній частині Покровська. Росіяни контролюють основну його частину – і, "схоже, що цей сектор вже на межі повного відриву – питання часу, коли ворог закріпиться остаточно".
На північ від центру українські сили "перебувають у невигідному становищі, щільний вогонь та постійні нальоти не дають перепочинку, козаків терміново треба звідти забрати".
Найбільш завзято ЗСУ тримаються в промзоні на захід, де Україна контролює, за даними "Мучного", більше половини території.
На північ від залізниці росіяни "намагаються розвинути успіх і вже заходять до району Дінас, який є другою лінією міста". "Ворог діє швидко, ріже наші маршрути пересування та поступово стискає. Незважаючи на це, боротьба ще триває, але відчувається, як місто поступово задихається під тиском", - повідомляє військовий.
"Темп противника свідчить, що Покровськ входить у найважчу фазу боїв", - додає Мучний.
На карті Deep State левової частки цих поступів РФ, про які пише військовий, не відображено - проте з недавніх пір розширилася "сіра зона", яка підійшла до залізниці в центрі Покровська (що вже ЗСУ підтверджували також офіційно).
На північ від міноборони РФ заявляє про захоплення Дронівки на Донеччині. Село має важливе значення для оборони Сіверська, оскільки знаходиться на правому березі річки Сіверський Донець. На карті Deep State Дроновка знаходиться у сірій зоні.
Волонтер Марія Берлінська сьогодні заявила, що фронт "тріщить по швах", і існує загроза втрати не лише Покровська, а й Дніпра, Запоріжжя, Харкова, Сум.
"Фронт просувається швидко, тріщить по швах, проривається. Російська піхота через наші проріджені порядки вривається глибоко в тил, на десятки кілометрів. Тому що у нас на кілометр фронту іноді 4-7 піхотинців. Чи реально одній людині контролювати 150-200 метрів? Нагромаджуються і потім атакують. Kill зона від дронів досягає 30-35 км.
Вона закликала допомагати армії "щоб не втратити Покровськ, Павлоград, Вільнянськ, а також Запоріжжя, Дніпро, Суми, Харків". "Якщо ми розслабимося, як ми вміємо – ці міста можна втратити", - пише Берлінська.
До обстрілу. Вночі були удари по енергетиці у Дніпропетровській, Кіровоградській та Сумській областях, повідомляє Міненерго. На Кіровоградщині під час цих ударів постраждала залізниця. Є затримки кількох поїздів, які перевели на резервні тепловози.
Докладніше про те, що відбувається в українській енергетиці напередодні зими, читайте у статті "Країни".
Що змінить нові далекобійні КАБи Росії
Останнім часом росіяни різко збільшили дальність своїх авіабомб. Наразі вони здатні завдавати ударів на відстань до 200 км, стверджують в Україні. І вже є приклади, коли КАБ стали прилітати по регіонах, куди раніше вони не добивали.
Наприклад, сьогодні така бомба вдарила по Одеській області. Також вони долетіли до Миколаєва, Дніпра, Полтави та Лозової Харківської області. І потенційно ці удари несуть велику загрозу тиловим районам України - якщо РФ вдасться їх кратно збільшити.
На офіційному рівні Росія нічого про ці авіабомби не повідомляє. При цьому першими почали з тривогою писати українські телеграм-канали. Потім про застосування "наддальнобійних" бомб заявили у ЗСУ. А потім фактично підтвердили російські військові паблики.
За даними ГУР, у вересні-жовтні Росія вийшла на серійне виробництво та перше застосування керованих модулів (УМПК), які здатні доставляти авіабомбу на відстань до 200 км. Теоретично цього достатньо, щоб почати обстрілювати навіть Київ – до Троєщини від найближчої точки у Брянській області трохи більше 190 кілометрів.
Російські паблики пишуть, що цей модуль кріпиться до хвостової частини бомби та оснащений реактивним двигуном. Вони вже продемонстрували фото передбачуваного далекобійного КАБу.
Наразі невідомо, наскільки ці бомби точні та стійкі до РЕБ. Раніше повідомлялося, що Україна вже навчилася відхиляти КАБи від курсу - хоча у нових керованих модулях це могли врахувати. Тим не менш, прильоти вже фіксуються, і про їх результати влада нічого не говорить. Що може свідчити про значну шкоду, яку завдають нові бомби.
Що їхнє застосування означає для війни в Україні?
Коли росіяни вперше почали масово впроваджувати КАБи, це різко ускладнило становище ЗСУ на фронті та у ближньому тилу.
Бомби, які запускалися з відстані кількох десятків кілометрів (що виводило літаки із зони дії української ППО) завдавали серйозних збитків українським позиціям. При цьому для росіян вирішувалася проблема дальності артилерії, яка в середньому забезпечувала поразку на відстані до 20-25 км. КАБи могли бити набагато далі - на 40-50 км, та й збитки від них були набагато більшими через більшу бойову частину (починаючи від кількох сотень кілограм і аж до 1,5 тонни).
Нещодавно дальність авіабомб ще сильніше зросла, і вони почали добивати до Запоріжжя - незважаючи на щільність української ППО на цій ділянці. Але тепер нові КАБи роблять новий стрибок і загрожують ще дальшому тилу з такими містами як Дніпро, Одеса, Полтава і навіть, як писалося вище, околицями Києва.
Це важливі виробничі та логістичні бази ЗСУ та загалом найважливіші економічні центри. Звісно, вони й раніше були під ударами "Шахедів" та ракет. Але безпілотники, хоч і завдають великої шкоди, здебільшого збиваються, оскільки відносно повільно літають. Та й бойова частина у них лише 50 кілограмів максимум. Ракети ж – дорога зброя, особливо балістика, яку ЗСУ складніше збивати.
У цьому сенсі КАБи виявляють "золоту середину" - вони несуть у два-три рази більше заряду, ніж "Шахед", а летять по балістичній траєкторії, тобто з помітним прискоренням (при цьому ще й маневруючи завдяки УМПК, що знижує передбачуваність маршруту і, отже, збиття). Крім того, це, порівняно з більшою ракетою, КАБ – досить малопомітна мета, що також ускладнює роботу ППО.
Є такі бомби і великий недолік у порівнянні з дронами, а також ракетами - знижена точність. Але для ураження великих об'єктів – наприклад, підприємств, електростанцій чи складів – це не відіграє суттєвої ролі.
Поки що ми не бачимо масового застосування нових КАБів по Україні - воно скоріше точкове. Але тенденція йде явно до збільшення таких ударів. І якщо вони стануть регулярними, це дуже ускладнить становище українського тилу. Особливо у світлі нової кампанії РФ з вибивання української енергетики.
Проблеми з "репараційним кредитом"
ЄС за підсумками вчорашнього саміту у Брюсселі не зміг вирішити питання "репараційного кредиту" для Києва та відклав обговорення як мінімум до грудня.
У підсумковій декларації саміту йдеться, що російські активи мають залишатися замороженими доти, доки Росія "не компенсує збитків, завданих війною". Але ця декларація "виявилася далекою від задуманої спочатку", пише німецьке видання Tagesschau.
Проти пропозиції видати Україні "репараційний кредит" виступив насамперед основний власник російських активів – Бельгія. Її прем'єр заявив, що погодиться із кредитом лише якщо всі країни ЄС візьмуть юридичну відповідальність у разі російських міжнародних позовів.
Щоправда, механізм такої "передачі відповідальності" не зрозумілий, оскільки, за логікою, її не може нести країна, де активи не розміщені. Але зрозумілий і мотив Брюсселя, який не хоче бути головним "стрілочником" у разі дій РФ у відповідь.
Передбачається, що Єврокомісія надасть конкретні моделі видачі кредиту до наступного саміту ЄС 18 грудня.
Зазначимо, що аналогічні обіцянки вже звучали на неформальному саміті у Копенгагені на початку жовтня – але відтоді, як бачимо, жодних конкретних моделей у Єврокомісії запропонувати не змогли і, по суті, перенесли це питання на кінець року.
Проте канцлер ФРН Мерц припустив, що у грудні питання буде вирішено.
Втім, другою проблемою може стати власне сама Німеччина. У німецьких ділових колах, як пише Tagesschau, існують серйозні побоювання щодо фактичної конфіскації російських активів, що має на увазі "репараційний кредит".
"Німеччина інвестувала в Росію більше, ніж будь-яка інша країна. Тому вона може втратити більше від планованого використання коштів російського Центробанку для закупівлі зброї для України", — заявив Маттіас Шепп, голова Німецько-російської зовнішньоторговельної палати. Загалом під загрозою знаходяться німецькі активи у Росії на суму 100 мільярдів євро.
Загалом новина про те, що ЄС не зміг погодити видачу Україні "репараційного кредиту" - вкрай тривожний дзвінок для Києва з потенційно тяжкими наслідками.
Ми вже писали, що наступного року, виходячи із запитів української влади, Європа має виділити 120 млрд доларів як у вигляді прямої допомоги, так і у вигляді постачання зброї. А оскільки склади європейських армій вже практично спустошені, вони можуть передати тільки новостворену зброю або куплену в інших країн (насамперед у США). Тобто це також будуть реальні витрати грошей.
Після того, як Трамп відмовився продовжувати Україні будь-яку допомогу - давати гроші або передавати зброю безкоштовно, вся ця величезна сума в 120 млрд доларів впала на плечі Європи. При тому, що європейська економіка та фінанси і так переживають далеко не найкращі часи.
Тому в Європі вже прямо заявляють, що неможливо знайти будь-який інший спосіб продовжувати фінансувати Україну хоча б на нинішньому рівні, окрім використання для цього заморожених російських активів.
Тому на вчорашній день була величезна надія у Києва щодо прийняття рішення щодо виділення "репараційного кредиту" у розмірі 140 млрд євро. Проте рішення ухвалено не було. Його перенесли на грудень і поки що немає гарантій, що і його і тоді погодять.
Резони супротивників фактичної конфіскації російських активів через репараційний кредит відомі. Вони кажуть, що це стане важким ударом по репутації Європи як місця зберігання грошей та призведе до обвального виведення коштів іноземцями з ЄС. Також є загроза, що Росія у відповідь конфіскує європейські активи в РФ.
Тому питання йде тяжко. Хоча Київ і низка європейських країн намагатимуться докласти максимум зусиль, щоб у грудні рішення все ж таки було прийнято. Але якщо цього не станеться, то наслідки будуть далекосяжними.
Безперечно, допомога повністю не припиниться, проте її розмір сильно зменшиться. Відповідно, Україні доведеться скорочувати закупівлі та виробництво дронів та іншої зброї, скорочувати всі інші витрати та значно девальвувати гривню, що різко підштовхне інфляцію. Все це вкрай негативно позначиться на здібності Києва продовжувати війну і може змінити ставлення української влади до умов її завершення.
Тому ставки з цього питання дуже великі, і боротьба навколо теми "репараційного кредиту" буде дуже жорсткою.
Паралельно, швидше за все, Київ спробує умовити США відновити військову та фінансову допомогу (можливо, під виглядом "внесків" до Фонду, що створюється за ресурсною угодою). Але, враховуючи настрій Трампа не витрачати нічого на війну в Україні, а лише на ній заробляти, досягти цього буде ще складніше, ніж отримати "репараційний кредит" від ЄС.
Чи спрацюють санкції Трампа проти РФ
Вчора Путін прокоментував санкції, які Трамп уперше за свою нинішню каденцію запровадив проти Росії.
"Це, звичайно, спроба чинити тиск на Росію. Але жодна країна, що поважає себе, і жоден народ, що поважає себе, ніколи нічого не вирішує під тиском. І безумовно, Росія має такий привілей перебувати в списку поважаючих себе країн", - заявив російський президент.
Нагадаємо, що офіційна причина запровадження санкцій США проти російських нафтових компаній – відмова Москви зупиняти війну по лінії фронту. Тобто Путін дав зрозуміти, що санкції не змусять Кремль на цю умову (Росія, нагадаємо, вимагає передати їй всю територію Донецької області як умову припинення вогню).
Він також заявив, що нові обмеження на російську нафту можуть вдарити по Штатах, тому що ця сировина подорожчає на світовому ринку, де США є одним із найбільших споживачів. У зв'язку з цим Путін запропонував "подумати", на кого працюють ті люди в адміністрації США, хто нагадує Трампу рішення щодо обмеження російської нафти.
Водночас він визнав, що певної шкоди російська економіка зазнає.
Трампу того ж вечора переказали думка російського президента, що санкції не надто позначаться на РФ. "Добре, я радий, що він так вважає. Це добре. Я повідомлю вас про це через шість місяців. Гаразд, подивимося. Подивимося, як все це спрацює", - відповів президент США.
Також Путін пригрозив "приголомшливою" відповіддю на удари по Росії західними ракетами. "Це спроба ескалації, але якщо такою зброєю завдаватимуться ударів по російській території, відповідь буде дуже серйозною, якщо не сказати приголомшуючою. Нехай вони про це подумають", - додав він.
Крім того, він підтвердив, що зустріч із Трампом щодо України в Будапешті відкладається. І заявив, що провести її запропонував американський президент.
"Безумовно, такі зустрічі треба добре готувати. І для мене, і для американського президента було б помилкою підійти до цього легко і вийти після цієї зустрічі без очікуваного результату... В останній телефонній розмові і сама зустріч, і місце її проведення було запропоновано американською стороною", - сказав Путін.
Спікер Кремля Пєсков заперечує, що саміт було "зірвано". За його словами, термінів саміту завчасно не було.
"Ні Трамп, ні Путін не хочуть збиратися тільки заради самої зустрічі. Для того, щоб їхня зустріч стала результативною, потрібно, щоб на рівні, як визначили глави держав, міністра закордонних справ Росії і держсекретаря США, була виконана робота. Так, президент Трамп заявив, що зараз він перестав думати про проведення саміту. Разом з тим, за останні два рази, про те, що за останні два рази він не запропонував провести останній саміт. саміту в майбутньому Цю думку поділяє і президент Путін", - заявив спікер Кремля.
У Білому домі також кажуть, що зустріч Путіна та Трампа ще не скасовано.
"Зустріч Трампа і Путіна залишається на порядку денному, буде проведено в якийсь момент у майбутньому... Президент надзвичайно мотивований успіхом своєї мирної угоди на Близькому Сході. І він хоче, щоб ця війна (в Україні, - Ред. ) закінчилася. Він говорить про це вже дев'ять місяців, будучи на посаді", - сказала прес-служба.
А представник США в НАТО Вітакер повідомив, що для закінчення війни в Україні Трамп має намір тиснути не лише на Путіна, а й на Зеленського.
"Президент Трамп намагається знайти способи продовжити тиск на Володимира Путіна, продовжити тиск, відверто кажучи, на Володимира Зеленського, а також знайти нові способи продовжувати тиск, щоб посадити обидві сторони за стіл переговорів і домовитися про припинення вогню, покласти край війні і просто припинити вбивства", - заявив Уітакер.
Він додав, що "це просто жорстока окопна війна, в якій ніхто не виграє".
При цьому європейські союзники України не вважають, що потрібно чинити тиск на Зеленського. Сьогодні вони збираються на чергову зустріч Україною - тепер у форматі "коаліції охочих" - яка пройде в Лондоні.
Як ми вже розповідали, влада європейських країн загалом виступає проти виконання умови Путіна щодо передачі йому підконтрольної ЗСУ частини Донецької області. При цьому навіть у західній пресі, що традиційно підтримує Київ, звучать і інші думки.
Україні та Заходу слід погодитись на передачу Росії Донбасу для завершення війни. Таку думку на сторінках британської The Guardian висловив старший науковий співробітник Фонду Карнегі Крістофер Чіввіс. Він вважає, що західні санкції, а також постачання зброї не змусять РФ сісти за стіл переговорів на умовах Києва.
"Не варто очікувати, що ці додаткові санкції (проти "Лукойлу" і "Роснефти" - Ред.) покладуть кінець війні найближчим часом, якщо тільки вони не будуть поєднуватися з більш відкритою позицією Заходу на переговорах. Це може означати угоду, дещо вигіднішу для Росії, ніж та, яку б волів Захід, було б, якщо війна закінчилася". несправедливим результатом для України і розчаровуючим для її прихильників, але все ж таки краще за багато альтернатив", - написав Чіввіс.
Стратегія санкцій та військової допомоги Києву "уповільнила прогрес Росії, але не переконала Путіна припинити агресію".
На його думку, навіть постачання "Томагавків" та конфіскація російських активів "навряд чи стане тим шоком, який необхідний для кардинальної зміни траєкторії війни і змусить Кремль капітулювати перед переговорними умовами України".
"Нещодавно оголошені санкції на нафту і газ посилюють тиск, але вони з'явилися після багатьох років санкцій, до яких Росія пристосувалася. ЄС приймає 19 пакет санкцій проти Росії, і віддача від них зменшується, а підтримка Москви Китаєм пом'якшує їх ефект", - пише Чіввіс.
Також він не вірить у ефект "Томагвків".
"Ще у 2023 році Україна клопотала про танки "Абрамс" під приводом того, що вони переламають ситуацію, але нічого подібного не сталося. Довгоочікувані F-16 також не стали тією чарівною паличкою, на яку деякі очікували, як і торішнє послаблення обмежень на дальні удари України по Росії".
"З одного боку, прихильники посилення тиску стверджують, що серйозні переговори зараз безглузді, оскільки Путін твердо має намір підпорядкувати собі всю Україну. З іншого боку, вони стверджують, що незначне посилення військового або економічного тиску якимось чином його залякає. Але якщо Путін справді одержимий ідеєю панування над усією Україною, то чому ми? - пише Чіввіс.
Він припускає, що "деякі уявні прихильники України, можливо, потай воліють продовжувати війну, наприклад, щоб відбити російську загрозу, обмеживши її Україною".
"Але кілька років без прогресу повинні змусити всіх нас переосмислити, чого США справді можуть досягти в Україні, за прийнятною ціною. Небажання визнати і прийняти обмеженість американської могутності – це рефрен, який проходить червоною ниткою через історію участі Вашингтона у В'єтнамі, Іраку та Афганістані", - сказав він.
Кримінал на службі у ТЦК
Ще одна історія про те, як в Україні залучають криміналітет до мобілізації.
В одеських пабликах з'явилося відео, в якому чоловік одягнений у військову форму та з шевронами ТЦК у грубій формі обіцяє побити та принизити одесита, який знімав на телефон спільний рейд поліції та ТЦК. Співробітники одеської поліції, з якими поговорила "Країна", упізнали у військовому кримінального авторитету та лідера банди, яка викрадала людей - Магомеда Айдамірова.
У 2017 році банда Маги Айдамірова, яка складалася з членів Нацкорпусу і чеченців, які раніше служили в спецпідрозділах, підпорядкованих Кадирову, викрала одеського підприємця, 61 річного Юрія Ю., зажадавши у його родичів спочатку 250 тисяч доларів, потім суму з 200 тисяч доларів.
Викраденого одесита протримали на ланцюгу у підвалі орендованого Магомедом Айдаміровим майже 2 місяці. Однак незабаром одеським поліцейським вдалося вирахувати Магомеда та його банду, а також місцезнаходження Юрія Ю.
Майже все угрупування затримали, проте кільком бандитам вдалося втекти. Під час слідства несподівано з'ясувалося, що банда складалася з колишніх АТОшників, які воювали у складі Азова, та кількох чеченців, які колись служили у чеченських батальйонах спецназу, підпорядкованих особисто голові Чечні Рамзану Кадирову. Також виявились інші подробиці – Магомед Айдаміров був племінником відомого жорстокістю одеського кримінального авторитету Султана Айдамірова.
Також Магомед Айдаміров був громадянином РФ. Подробиці того випадку "Країна" вже описувала.
До слова, зведена банда колишніх АТОшників і чеченців з батальйонів Кадирова мала славу в кримінальних колах Одеси як "найвідмороженішу" і найжорстокішу - її члени при розбираннях відразу застосовували зброю. При затриманні бандитів у них було знайдено велику кількість зброї – автомати, великокаліберний кулемет, пістолети, вибухівку та навіть ганатомети.
Про затримання банди Айдамірова на своїй сторінці у ФБ писав тодішній перший заступник голови Нацполіції України В'ячеслав Аброськін.
Також банда Айдамірова була причетна до цілої серії викрадень, розбоїв та кримінальних розбирань зі стріляниною в інших областях України, активно діючи з початку 2014 року до 2017-го.
Незважаючи на пред'явлені Магомеду Айдамірову та його спільникам підозри в особливо тяжких злочинах, вже у 2020 році Айдамірова та інших бандитів відпустили із СІЗО на волю під домашній арешт. А вже 2021 року загадково Айдамірову скасували і домашній арешт.
Проте судову справу щодо злочинів банди під номером 504/827/18 припинено не було. Але, з дивних причин, більшість судових документів у справі зникли з Єдиного реєстру.
Після початку повномасштабної війни про Магомеда Айдамірова довго не було чути. Але тепер, як видно з відео, кримінальному авторитету та ватажку однієї з найжорстокіших банд Одеси якимось чином вдалося влаштуватися на службу до ТЦК.
Тепер Айдаміров спільно з поліцією бере участь у рейдах з примусової мобілізації.
