Дніпро та Запоріжжя чи Донбас. Який реальний напрямок головного удару російських військ?
Армія РФ, наступаючи на стику Дніпропетровської та Запорізької областей, рухається у бік Запоріжжя, оминаючи основні зміцнення ЗСУ.
Про це повідомляє український військовий Станіслав Бунятов у своєму телеграм-каналі.
"Поки наша увага на Покровську (Донецька область), ворог стрімко рухається правим флангом у напрямку Запоріжжя, обходячи через Дніпропетровську область всю лінію оборони на півдні", - написав Бунятов.
До публікації він доклав інфографіку, яка демонструє активне просування російських військ уздовж південного кордону Дніпропетровської області у напрямку Запоріжжя.
Про це розповіла у своїх соцмережах і народний депутат Мар'яна Безугла. Вона додала, що на півдні на Дніпропетровщині нічого не підготовлено для оборони і регіон позбавлений керівництва.
"Голову ОВА Лисака, який, враховуючи проблеми у військовому управлінні, ще й сам чинив опір здоровому глузду, швиденько перекинули до Одеси. Щоб приховати? У Дніпропетровській ОВ тепер взагалі нікому приймати рішення", - заявила нардеп.
Вона також наголосила, що ситуація додатково паралізує ЗСУ, що накладається на безлад у військах та маніпуляції головнокомандувача Олександра Сирського.
.png)
Тривожні заяви щодо просування росіян у Дніпропетровській та Запорізькій областях в обхід південного фронту вказують на проблему, про яку вже раніше неодноразово писала "Страна".
Незважаючи на те, що основна увага зараз прикута до ситуації в Донецькій області, насправді найбільш важливий з військово-стратегічного погляду та небезпечний для української оборони напрям – це Запоріжжя та Дніпро.
По-перше, чим далі там на північ і на захід відходить фронт, тим менш уразливим для українських ударів стає сухопутний коридор у Крим – головне і поки що єдине стратегічно важливе територіальне завоювання Росії у нинішній війні.
По-друге, що ще важливіше, наслідки можливого прориву росіян до Дніпра та до Запоріжжя, не кажучи вже про форсування ними річки Дніпро з виходом на правий берег, з військової точки зору будуть значно більшими, ніж навіть захоплення всього Донбасу. Лише через полеміку з вимогами Володимира Путіна про передачу Донецькій області Росії в Україні та на Заході часто малюють Слов'янськ та Краматорськ як ключові фортеці, українські Мінас-Тиріт та Хельмова Падь, після взяття яких російська армія нібито мало не прогулянковим кроком дійде до Києва.
Насправді, захоплення всієї Донецької області жодних стратегічних переваг росіянам не дасть. Жоден з найважливіших логістичних маршрутів ЗСУ не буде перерізано, до жодного обласного центру фронт не підійде й близько. Якщо росіяни захоплять Слов'янськ і Краматорськ, то вони впруться в укріпрайон навколо Барвінкового, де, до речі, оборонні лінії, судячи з даних OSNIT-аналітиків, облаштовані досить добре, на відміну від південно-східної частини Дніпропетровської області, де зараз просуваються російські війська.
Якщо ж росіяни вийдуть до Запоріжжя та Дніпра або тим більше захоплять ці міста та створять плацдарм на правому березі, це матиме колосальні наслідки для всієї оборони ЗСУ. Фактично логістика українських військ виявиться розрізаною, транспортне плече (а значить, і час) для маневру резервами різко збільшиться, росіянам відкриється пряма дорога до центральної України та у разі закріплення на правому березі – до Кривого Рогу та кордону з Придністров'ям з відрізанням основної території України від моря.
Не кажучи вже про те, що будуть втрачені два найбільші промислові центри. Причому життя та економічна активність у них практично зупиняться навіть без повного їхнього захоплення, варто лише фронту підійти на 5-10 кілометрів до міста.
Тому, хоча як політична мета Москва і продовжує декларувати встановлення контролю над усією Донецькою областю, а основна увага в інформаційному полі прикута до боїв за Покровськ, Мирноград, Добропілля, Костянтинівку, Лиман та інші населені пункти регіону, не виключено, що реальний напрямок головного удару в планах у російського командування зовсім інший - Дніпро.
Небезпеку направлення на Дніпро та Запоріжжя для української оборони ми аналізували в окремому матеріалі.
