Чи буде укладено мир в Україні за планом Трампа?
Після представлення Володимиру Зеленському мирного плану президента США Дональда Трампа американські чиновники заявили, що тепер м'яч на стороні Києва, тобто українська влада має дати свою згоду на його реалізацію, причому у стислі терміни.
Аналогічну позицію зайняв Кремль. Його представник Дмитро Пєсков повідомив, що поки що Москва не отримала від американців інформації про згоду Києва вести переговори про цей план. Іншими словами, США та Росія зараз чекають, що скаже Зеленський.
Якою буде його відповідь?
Учора ми припускали, що Зеленський не з порога відкидатиме план, а висловить готовність його обговорювати, але потім за підтримки європейців і "яструбів"-республіканців спробує додати в документ умови, які точно не прийме Москва, після чого звинуватить Кремль у небажанні домовлятися і вимагатиме від Трампа нових санкцій. Цю тактику Банкова вже застосовувала неодноразово і, зважаючи на вчорашні заяви Зеленського, хоче застосувати зараз.
Президент України прямо не відкинув плану, але сказав, що над ним ще треба попрацювати. У тому числі він має намір поговорити з Трампом. А українські чиновники на різних рівнях вже дали зрозуміти, що саме хоче поміняти Київ у плані: прибрати вимогу про виведення ЗСУ з Донецької області, не вводити обмеження чисельності армії, не повертати права російській мові, не забороняти Україні стати членом НАТО.
Очевидно, якщо ці пункти буде виключено, Росія відмовиться приймати план. Це вчора продемонстрував президент РФ Володимир Путін, провівши нараду з військовими та ухваливши від них переможні доповіді про взяття українських міст. Хоча Генштаб ЗСУ ці заяви вже спростував, показовим є сам факт того, що вони прозвучали: Москва таким чином дає зрозуміти, що володіє ініціативою на фронті, і якщо Київ не прийме плану Трампа, отримає все необхідне, але військовою силою; а може, ще більше.
Чи можливий варіант, за якого Зеленський прийме план Трампа у його нинішньому вигляді чи з мінімальними коригуваннями, проти яких не заперечуватиме Москва? Можливий, але у разі жорсткого тиску з боку Трампа. І тому м'яч зараз на боці не так Києва, як Вашингтона.
Якщо Трамп оголосить Зеленському, що у разі відмови приймати план на нього чекають наслідки у вигляді, наприклад, блокування поставок зброї та розвідувальної інформації, запровадження американських санкцій та відкриття кримінальних справ проти керівництва України, то цілком імовірно, що Банкова погодиться ухвалити план. Якщо таких попереджень не зроблено, то з ймовірністю, близькою до 100%, Київ план не прийме. А точніше, намагатиметься внести до нього принципові зміни, які відкине РФ.
При цьому в плані, крім США, України та Росії, присутня ще одна сторона: Європа. Вона згадується у кількох пунктах. Зокрема, європейські країни, як члени НАТО, повинні проголосувати за рішення Альянсу не приймати Україну. Також їх зобов'язують внести свою частку у 100 млрд доларів до фонду відновлення України та передати до цього ж фонду частину заморожених російських активів. Крім того, вони мають зняти санкції з РФ.
Європа вже жорстко розкритикувала план Трампа. Однак якщо на нього погодиться Київ, європейці так чи інакше будуть змушені з цим планом погодитися.
Зрештою, Росія поки що офіційно не коментувала зміст плану і не підтверджувала своєї згоди або незгоди з ним. Західні ЗМІ писали, що Москва брала участь у розробці плану та підтримує його у нинішньому вигляді. Але якщо це і так, то до кінця незрозуміло, чи справді РФ готова слідувати плану або дала свою попередню згоду на нього лише з розрахунку, що Зеленський його точно відкине, а якщо раптом з ним і погодиться, то Москва може переграти ситуацію.
Проте багато ознак вказує на те, що Кремль готовий підтримати план Трампа в його нинішньому вигляді. Тим більше, що він справді виконує майже всі вимоги Москви в їх останній, аляскинській, редакції.
У плані зафіксовано лише три серйозні поступки РФ: передача 100 млрд доларів із заморожених активів на відновлення України, виведення військ із Харківської, Сумської та Дніпропетровської областей, а також гарантії безпеки для України на основі статті 5 статуту НАТО. Втім, останні виписані загалом і не гарантують пряму військову підтримку Альянсу Україні у разі нового вторгнення РФ. Крім того, план містить умови, за яких ці гарантії відкликаються, наприклад, якщо США визнають, що відновлення військових дій відбулося з вини Києва.
Щодо України, то план справді передбачає багато поступок з її боку, хоча й не всі ці поступки виглядають критично. Наприклад, обмеження чисельності армії до 600 тисяч чоловік – це дуже великий розмір війська, яке у мирний час країна навряд чи потягне. Повернення прав російській - фактично констатація реальної ситуації у країні, де мільйони людей розмовляють російською. Членство в НАТО і так для Києва є практично нереальним. Виведення військ з Донецької області – хвороблива поступка. Але з урахуванням важкої ситуації на фронті та невизначеності з європейською допомогою хто може гарантувати, що становище не погіршиться далі, а отже, і поступки будуть потрібні значно більші, ніж запропоновані зараз?
Крім того, за планом замість поступок Україна отримує багато бонусів, включаючи гарантії виділення коштів на відновлення країни та підтвердження шляху до Євросоюзу з відкриттям європейського ринку для українських товарів ще до вступу до ЄС.
Загалом план Трампа, якщо його буде реалізовано, дає шанс Україні та Росії закопати сокиру війни, забути все, що сталося, як страшний сон і швидко повернутися до нормального життя, рухаючись до процвітання. Ну а далі вже все залежатиме від двох країн: вистачить у них розуму скористатися шансом і відновити відносини на принципах мирного співіснування або вони сприймуть це лише як перепочинок перед новою війною.
Втім, поки що це теоретичні міркування. План Трамп ще не схвалений. І багато сторін докладають величезних зусиль, щоб зірвати його затвердження та реалізацію.
І зараз ключове питання, які конкретні заходи готовий вжити Трамп, щоби продавити свій план.
