Українські роботодавці дедалі активніше залучають трудових мігрантів.
За словами керівника Економічного дискусійного клубу Олега Пендзіна, нещодавно деревообробне підприємство із Закарпаття завезло 150 робітників із Бангладеш.
Про те, що замовили рекрутерам вербування людей з Індії, Пакистану та Бангладеш, "Країні" повідомили одразу кілька компаній на будівельному ринку.
"Поки що на будмайданчиках їх немає, все в процесі. Але тема дуже перспективна", - каже керівник однієї з девелоперських компаній.
Причини, що змушують український бізнес шукати персонал "на стороні", лежать на поверхні - дефіцит "своїх" кадрів досяг катастрофічних розмірів і дисбаланс на ринку праці тільки зростає через виїзд українців до Європи, війни і масової мобілізації, під час якої багато чоловіків ховаються по домівках і бояться виходити на вулиці. А ті, хто все ж таки виходять на роботу, ризикують бути затриманими військкомами прямо на прохідній або за кермом службового автомобіля.
"Надалі потреба України у трудових мігрантах буде тільки зростати. У перспективі найближчих 10 років Міжнародна організація праці оцінює нестачу трудових ресурсів у нашій країні на рівні 8,8-8,7 млн. Цифри сформовані з урахуванням відновлення країни після закінчення війни. Але й зараз людей не вистачає, а замінити їх, крім як іноземними робітниками, - крім іноземних робітників". асоціації агенцій з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.
За словами Олега Пендзіна, навіть зараз українські роботодавці готові працевлаштовувати до 400-450 тисяч іноземців на рік. Тобто йдеться про досить великий потік мігрантів.
Втім, не все так просто. Голова концерну "Ярослав" Олександр Барсук каже, що іноземні працівники коштують недешево.
Ще 5 тисяч - посередникам, причому, не разово, а, як мінімум, щомісяця протягом першого півріччя. Ще стільки ж - на податки. У результаті виходить 32 тисячі гривень на місяць, що, м'яко кажучи, дорогувато. Поки ми не змогли домовитися (з . ).
Власник мережі продуктових магазинів сам виходець з Таджикистану каже, що "посередники виламують руки" не випадково.
"На завезенні людей вже збудовано прибутковий бізнес. Тому що привезти робітника навіть за наявності робочої візи та всіх дозволів дуже складно - на кордоні людей масово розгортають. Через посередників питання із забороною на в'їзд можна вирішити за 1-3 тисячі доларів", - зазначив бізнесмен.
За його словами, "сірі" кадровики готові завозити іноземців на роботу не лише під офіційні документи, а й нелегально.
"Вже спливають історії з нелегалами, яких тримають як рабів, змушуючи працювати за копійки. Але ніхто чомусь особливо не розуміється, як вони потрапили до України", - каже бізнесмен.
Є посередники, які взагалі пропонують "купити раба", якому "не потрібно платити зарплату" за 4-5 тисяч доларів.
Наприклад, у вересні цього року поліція накрила злочинну групу, яка завозила до Київської області робітників із Узбекистану, обіцяючи їм високі зарплати. Але насправді людей змушували працювати у сільському господарстві фактично на рабських умовах.
Розбиралися, як Україну накриває трудова міграція, і чи українці можуть залишитися без роботи.
"Ценник зависокий, але виходу немає"
На тлі жорсткого кадрового дефіциту все більше українських компаній шукають нагоди взяти на роботу іноземців.
"У нас чоловіків працездатного віку стає все менше, та й особливо розраховувати на них не можна - взяв людину, але незрозуміло, скільки вона пропрацює і чи не мобілізують її вже завтра. У багатьох містах військкоми буквально чергують на прохідних, а історії, коли водіїв знімають з рейсів, вже стали масовим явищем. наприклад, працівники з Індії чи Бангладеш вже зарекомендували себе з хорошого боку – працелюбні та виконавчі", - розповів "Країні" підприємець із Київської області.
Зазначимо, що завезення людей з-за кордону на роботу в Україну - явище поки що не масове, але активно набирає обертів.
За словами Олега Пендзіна, останнім часом в Україну активно почали привозити працівників із Бангладеш.
"Наприклад, на Закарпатті 150 людей уже почали працювати у деревообробці", - каже Пензін.
За його словами, можливістю працевлаштування іноземців цікавляться також аграрні підприємства, будівельні компанії, фірми, які виконують дорожні роботи, транспортники.
Представники одразу кількох будівельних компаній Київської області розповіли нам, що також розпочали рекрутинг громадян Бангладеш.
"Шукаємо різноробочих, а також представників будівельних спеціальностей та водіїв. Але все поки що тільки в процесі, на будівельних майданчиках нашого регіону іноземців ще немає", - каже керівник девелоперської фірми.
За його словами, "якщо все вийде", працівники поповнять штат компанії навесні наступного року.
Представник великої київської компанії каже, що "завезення іноземців – модна зараз тема, бізнес її активно обговорює".
Багато хто вже робить попередні прорахунки: скільки коштуватиме "імпорт" робітників.
Олександр Барсук зазначає, що вони "поки що не домовилися", оскільки попередній цінник досить високий.
Ще близько 5 тисяч гривень на місяць - посередникам мінімум протягом першого півріччя після працевлаштування, а потім, можливо, трохи менше. Плюс 5 тисяч на місяць на податки. їх привозять дуже мало, по кілька сотень", - розповів Олександр Барсук.
Власник столичної мережі продуктових магазинів, сам виходець із Таджикистану, каже, що він регулярно привозить до України роботу своїх земляків, а також громадян Узбекистану. За його словами, незважаючи на війну, люди готові їхати в Україну, оскільки влаштуватися в Росії, де вони працювали раніше, вже не так просто. При цьому українські оклади 500-600 доларів їх цілком влаштовують.
"На батьківщині вони і таких грошей не можуть заробити, а сім'ї годувати треба", – каже бізнесмен.
Для наших підприємців, за його словами, ті ж таджики та узбеки - "вихід зі складної кадрової ситуації".
"Я шукав працівника на склади серед українців, але не знайшов. Люди просто не хочуть працювати за 20-30 тисяч на місяць, особливо якщо кожен день є ризик потрапити під "бусифікацію" по дорозі на роботу чи додому. Платити більше "за ризики" я не можу. А робітники з Таджикистану їдуть на 500 доларів. підприємець.
За словами Василя Воскобойника, насправді з початку війни кількість іноземних робітників в Україні не лише не збільшилась, а й навпаки різко зменшилась.
Наприклад, за даними Державної служби зайнятості, у 2021 році було видано нових та продовжено старих 24 тисячі дозволів на працевлаштування. 2024 року - лише 6 тисяч, а на жовтень 2025 року - 6,4 тисячі. Тобто після великого спаду йде невелике зростання, але рекордним його поки що назвати складно. Найбільше дозволів на працевлаштування видається громадянам Азербайджану, Узбекистану та Туреччини. А серед топ-3 роботодавців - оптова та роздрібна торгівля, ремонт авто та будівництво. Далі йде сільське господарство. Платять трудовим мігрантам приблизно стільки ж, скільки українцям на аналогічних вакансіях - 500-550 доларів на місяць. Але для роботодавця є додаткові витрати, оскільки потрібно забезпечити недешеву логістику, заплатити за дозвіл на роботу (14 400 гривень на два роки), забезпечити людей житлом та ін.
"Але багато компаній на ці витрати йдуть, тому що просто не можуть закрити всі робочі місця за рахунок внутрішнього ринку праці. І бажаючих працевлаштувати іноземців з кожним днем стає все більше", - каже Воскобойник.
Проблеми на кордоні та "раби" по $5 тисяч
Насправді потік трудових мігрантів в Україну міг би бути значно більшим. Але завозити людей скільки потрібно не так просто.
"Бує так, що робітникам сплатили дозволи та дорогу, а на кордоні їх просто не пропустили та повернули назад", - зазначив Воскобойник.
Минулого року меблева фабрика "Ламелла" із Закарпаття вже намагалася залучити на виробництво 60 громадян Бангладеш. Зробили всі документи та навіть викупили під житло для них місця у місцевому готелі. Але у лютому цього року підприємство повідомило, що призупинило рекрутинг іноземців. За словами комерційного директора підприємства Ярослава Щербана, жоден працівник із Бангладеш до України не доїхав.
"Спочатку ми дали запит на оформлення віз шістьом громадянам. Трьом з них відмовили, троє залишилися у підвішеному стані. Потім через кадрове агентство ми домовилися ще про 25 працівників і проплатили внески за виготовленням ним документів у МЗС. Але вже й по них пройшли терміни розгляду. ТСН.
Власник київської мережі продуктових магазинів каже, що завезти до України робітників із Таджикистану чи Узбекистану це зараз "справжній квест".
"Почнемо з того, як вони взагалі можуть потрапити в Україну. Через країни "шенгенської зони" в'їхати вкрай важко, бо важко отримати візу. Простіший варіант - це Молдова, куди можна долетіти з пересадкою в Туреччині. Але і там людей на кордоні завертають пачками. Був випадок, коли з одного літака розгорнули 40 людей. їх нібито просить українська сторона. Але з якої причини йдуть відмови, я так і не зрозумів. документи, включаючи дозвіл на роботу, гроші на рахунку та ін. Причини ніяк не пояснюють. Щоправда, останнім часом з'явилися посередники, через які можна вирішити питання проходження кордону за 1-3 тисячі доларів з людини", - розповів бізнесмен.
Барсук каже, що "може довго йти перевірка СБУ".
"Щоправда, начебто обіцяють прискорити процес, але коли це буде - незрозуміло", - додав Барсук.
На цьому фоні зростає кількість різного роду посередників. Деякі беруться "вирішити проблему", скажімо, за гроші домовитися про безпроблемний в'їзд іноземних робітників до України. Інші взагалі обіцяють "дешеву робочу силу", якій "практично не потрібно платити зарплату", тобто завозять нелегальних трудових мігрантів.
Наприклад, у вересні цього року поліція накрила злочинну групу, яка завозила до Київської області робітників із Узбекистану, обіцяючи їм високі зарплати. Але насправді людей змушували працювати у сільському господарстві фактично на рабських умовах.
Минулого року лише на Київщині за час місячного рейду поліція виявила понад 300 нелегальних трудових мігрантів із-за кордону.
Точної інформації про те, якими можуть бути масштаби нелегальної трудової міграції до України, немає. Але, як припускають експерти, з якими поспілкувалася "Країна", може йтися про потік, що перевищує офіційний в'їзд робітників, тобто понад 6 тисяч людей на рік.
"Сірі рекрутери" завозять людей з Індії, Непалу, Бангладеш, Таджикистану, Узбекистану та навіть африканських країн, оформлюючи їм приватні запрошення на тимчасовий в'їзд до України. А далі іноземців розвозять по роботодавцям, у яких вони живуть і працюють. Причому, нерідко люди працюють за їжу та утримуються у жахливих умовах.
Бізнесмени, з якими ми поспілкувалися, кажуть, що на ринку є пропозиції "купити раба" за 4-5 тисяч доларів.
"Людину привозять і вмивають руки. Далі вже на твій розсуд - плати, скільки вважаєш за потрібне, люди мови не знають, всього бояться. У країні ж війна йде. Але й ризики, якщо раптом накриє поліція - теж на тобі. Тема дуже стрімка, нормальний бізнес її взагалі не розглядає. "не помічали", - розповів один із підприємців.
"Можемо працевлаштувати понад 8 млн іноземців"
Воскобійник каже, що трудові мігранти – це "майбутнє України", і без них наш ринок праці не обійдеться.
"Зараз тільки в Європі 4,2 млн українців мають статус тимчасового захисту. І чим довше йде війна, тим менше шансів, що вони повернуться на батьківщину. За нашими оцінками, близько 70% наших біженців залишаться в Європі і після закінчення війни. Більше того, як тільки відкриють кордони, на нас чекає нова хвиля до сім'ї Заробітки. Наприклад, після того як дозволили виїзд хлопцям 18-22 років, тільки через Польщу їх поїхало більше 100 тисяч. Міжнародній організації праці, у перспективі 10 років після закінчення війни потреба України в трудових мігрантах складе 8,6-8,7 млн осіб. Ця цифра враховує зростання попиту на робочі руки з урахуванням відновлення країни після війни. ж Індії чи Бангладеш", - зазначив Воскобійник.
За словами Пендзіна, навіть до закінчення війни українські компанії можуть працевлаштовувати по 400-450 тисяч іноземців на рік.
"Йдеться про громадян з Південно-Східної Азії та Близького Сходу - вони готові працювати на наші латки", - зазначив Пензін.
При цьому потік трудових мігрантів у перспективі може створити багато проблем. Наприклад, незрозуміло, чи зможуть мігранти, особливо, якщо йтиметься про сотні тисяч чи навіть мільйони людей, "вписатися" в українське суспільство, як така велика кількість "чужинців" вплине на рівень злочинності, і, нарешті, чи не залишать мігранти без роботи самих українців, а такі прогнози вже є. Тим більше, що багато роботодавців натякають, що, мовляв, "мігранти працюють краще" і не розпещені зарплатами.
Воскобійник каже, що у найближчій перспективі ці "страшилки" навряд чи втіляться у життя.
"Від тих проблем з трудовими мігрантами, з якими стикається Європа, нас, як це не парадоксально звучить, захистить низький рівень соціального захисту. Скажімо, їхати на роботу з прицілом згодом пересісти на допомогу до нас навряд чи будуть. Але в будь-якому випадку потік трудової міграції повинен бути під пильним контролем, людей не перетворювали на трудових рабів та закінчуючи чіткими принципами депортації іноземців за правопорушення", - каже Воскобойник.
Щодо конкуренції за роботу між іноземцями та українцями, то експерти не виключають: згодом частина вакансій, особливо некваліфікованих, може піти саме під іноземних робітників. Саме їм можуть віддати перевагу аграрні, будівельні фірми, шляховики.
Розклад за більш кваліфікованими фахівцями залежатиме від того, чи погодяться іноземці взагалі претендувати на такі вакансії та які зарплатні вимоги виставлятимуть. Наприклад, в Україні є потреба в медиках, але в державних клініках їм готові платити лише по 20 тисяч гривень на місяць, що навряд чи може зацікавити іноземних лікарів.
