США офіційно визнали терористичною організацією так званий Картель де лос Солес (Картель Сонця), до діяльності якого, як стверджує Вашингтон, причетне керівництво Венесуели, включаючи президента Ніколаса Мадуро.
У повідомленні Держдепу йдеться про те, що Ніколас Мадуро очолює картель і не є легітимним керівником Венесуели.
Влада Венесуели назвала рішення США "сміховинним", заявивши, що організації під назвою "Картель де лос Солес" не існує і заперечують свою причетність до контрабанди наркотиків.
Рішення Держдепу активізувало чутки про підготовку військової операції США проти Венесуели з метою повалення Мадуро.
Fox News сьогодні повідомив, що, можливо, атака проти Венесуели "почнеться найближчим часом".
Також ознакою майбутньої війни вважають оголошене Федеральним управлінням цивільної авіації попередження (NOTAM) про "потенційно небезпечну ситуацію в районі польотної ситуації" в небі над Венесуелою та південною частиною Карибського моря: подібні оголошення нерідко передують початку воєнних дій.
Euronews з посиланням на неназваних американських чиновників пише про підготовку таємної військової операції, найімовірніше, за участю сил спецназу, метою якої стане захоплення Мадуро. Reuters підтверджує інформацію та уточнює, що розпочатися операція може найближчими днями.
Втім, подібні розмови йдуть уже давно - відколи американці почали стягувати свій флот до Венесуели. Але поки що США війну так і не розпочали.
У ЗМІ популярна версія, що Трамп воювати не хоче, а має намір "налякати" Мадуро шляхом демонстрації могутності американської армії.
У західній пресі періодично з'являються чутки, що лідер Венесуели вже почав торгувати з Трампом з приводу свого відходу, але підтвердження у них немає.
Поки що мало що вказує на те, що Мадуро готовий добровільно відмовитися від влади, яку всіма силами утримує вже 12 років. Міністр оборони Венесуели заявив, що країна не піддасться зовнішньому тиску і готова "з піднятою головою" зустріти будь-які погрози.
Також ЗМІ пишуть, що в оточенні Трампа йде боротьба різних груп із різними підходами.
Наприклад, держсекретар Марко Рубіо вважають прихильником "партії війни": він виступає проти поступок Росії (зокрема, з українського питання) та Китаю. Його ж називають головним лобістом воєнної операції проти Венесуели. Саме Рубіо, за даними The Atlantic, переконав Трампа в тому, що Мадуро особисто займається наркоторгівлею і очолює "Картель Солнц".
"Партії війни" Рубіо, за поширеною версією, протистоїть "партія миру" віце-президента Венса. І між обома групами триває постійна боротьба за те, до чиєї думки більшою мірою прислухатиметься Трамп.
Втім, президент США може мати свої сумніви щодо необхідності початку війни у Венесуелі. Він явно не хоче викликатись у тривалу війну, яка стала б для нього політичною катастрофою (на війну немає запиту ні серед виборців республіканців, ні тим більше серед виборців демократів).
Але при цьому немає 100% упевненості в тому, що питання з Мадуро вдасться військовим шляхом вирішити швидко у форматі "маленької переможної".
США, зрозуміло, багаторазово перевершують Венесуелу з військової могутності. Однак якщо йтиметься про якусь обмежену операцію, а США, схоже, задумали саме таку, то все вже не так однозначно.
На борту військових кораблів США, що чергують біля берегів Венесуели, всього перебуває близько 15 тисяч військовослужбовців, але більшість із них – це моряки, пілоти та обслуговуючий персонал. Безпосередньо у військовій операції можуть взяти участь близько 4-5 тисяч морських піхотинців, включаючи елітні підрозділи спецназу, і цього явно замало для того, щоб розгромити Венесуелу, армія якої налічує 125 тисяч осіб (плюс – так зване народне ополчення 220 тисяч осіб).
Для порівняння - при вторгненні до Іраку в 2003 році США та їхні союзники задіяли угруповання більш ніж у 200 тисяч солдатів.
США можуть сподіватися, що сили вторгнення зустрінуть масову підтримку мирного населення чи бунт і відмова воювати армії Венесуели. Однак це вкрай ризикована ставка: Мадуро і справді не надто популярний у Венесуелі, проте армія та ополчення, цілком можливо, залишаться лояльними (офіцерський склад вичистили від потенційно ненадійних елементів ще за попередника Мадуро Уго Чавеса). Крім того, найбільш активні противники Мадуро вже давно залишили країну і вболіватимуть за сили вторгнення зі США, Мексики та Іспанії.
Інша річ, якщо американцям вдасться в перші години вторгнення вразити те, що називається центрами прийняття рішень і тим більше захопити або вбити самого Мадуро, ключових членів його уряду та високопоставлених армійських офіцерів, проте це простіше сказати, ніж зробити, особливо в ситуації, коли у Венесуелі напевно мають готуватися саме до таких подій.
Більше перспектив має типова для США тактика повітряно-ракетних ударів по ключових військових та інфраструктурних об'єктах, яку успішно застосували свого часу проти Югославії. Однак тут питання у системі ППО Венесуели.
Про загадкові посадки в країні російських та китайських військових транспортників повідомляють із початку вересня. Голова ГУР України Буданов нещодавно повідомив про присутність у Венесуелі загону російських військових під керівництвом генерал-полковника Олега Макаревича, який раніше очолював російське угруповання військ "Дніпро". Перший заступник голови думського комітету з оборони Олексій Журавльов підтвердив, що у Венесуелу було перекинуто раніше певну кількість ЗРК "Бук-М2", а також щодо нових ЗРК "Панцир". З урахуванням попередніх поставок комплексів С-300, ППО Венесуели може стати для американців не найпростішим противником навіть за умови, що цими поставками справа й обмежилася. І Росія не стала передавати Венесуелі сучасніші напрацювання – на кшталт гіперзвукових протикорабельних ракет "Циркон" або чогось подібного, які можуть стати загрозою вже для самих американських кораблів. Невідомо також, що постачав Вннесуелі Китай.
Звичайно, навіть незважаючи на всю цю допомогу США в змозі перемогти Венесуелу, якщо візьмуться за неї всерйоз і кинуть проти неї сотні тисяч солдатів. Проте Трамп уже не раз демонстрував, що не готовий, з наведених вище причин, втягувати США у повномасштабні та довгі конфлікти з великими жертвами серед американців.
Втім, "партія війни" у Вашингтоні зараз може спробувати все-таки "дотиснути" Трампа, щоби той дав відмашку на початок військової операції. І, не виключено, що фактичне оголошення "терористами" влади Венесуели на чолі з Мадуро є одним із індикаторів того, що лобісти вторгнення різко активізували свої зусилля.
При цьому, така активізація може бути пов'язана і з мирним планом Трампа по Україні, який просувається командою Венса. Західної " партії війни " цей план дуже подобається і вона докладає великі зусилля, щоб зірвати його.
І вторгнення США до Венесуели може цій меті сприяти, оскільки, напевно, створить сильну напругу у відносинах Вашингтона та Москви. Особливо якщо будуть жертви серед російських військових, що знаходяться в країні. Або Венесуела за допомогою російської зброї почне збивати американські літаки і топити американські кораблі.
І тоді домовитися щодо війни в Україні США та Росії буде вже набагато важче.
Втім, для Трампа це може стати і гальмом для відмашки на операцію у Венесуелі. Якщо він справді має намір домагатися якнайшвидшого завершення війни в Україні.
