Аналізуємо підсумки 1374 дня війни в Україні.
Звільнення "Алі-Баби"
Сьогодні вранці детективи НАБУ провели обшук у глави Офісу президента Андрія Єрмака. Після чого найвпливовішу після Зеленського людину в державі було відправлено у відставку.
Напередодні вже ходили чутки, що йому, а також секретареві РНБО Умерову готуються вручити підозру за корупцію.
Підозри, втім, главі президентської канцелярії поки що не вручили – і навіть офіційно не пояснили, у якій справі проходить Єрмак. Хоча сам факт обшуку і НАБУ, і вже колишній голова ВП визнали.
За даними ЗМІ, може йтися про справу кооперативу "Династія", який вже фігурував у "плівках Міндіча". Будівництво цього котеджного містечка в елітному передмісті Києва пов'язували з екс-віце-прем'єром Чернишовим (що також "звучало" на плівках). Журналісти вважають, що у "Династії" могли будувати будинки для керівництва країни. Слідство вивчає можливе використання корупційних коштів у цьому будівництві.
Також, за версією нардепа Олексія Гончаренка, перевірки можуть бути пов'язані з наказами силових структур стежити за співробітниками НАБУ та САП, за участю Єрмака у схемах Міндіча, а також із ще одним об'єктом, який, як стверджує Гончаренко, Єрмак "віджимав".
Але, повторимося, офіційно поки що не вказувалося, що саме стало приводом для обшуку. І про вручення Єрмаку "підозри" також не повідомлялося. Принаймні поки що.
Втім, величезне політичне значення має й сам факт слідчих дій на квартирі другої людини у державі (у Раді Єрмака жартівливо називають "віце-президентом"), на яку зав'язані основні важелі влади Зеленського.
Ближче до вечора президент записав звернення і заявив про відставку голови свого офісу, а також повне кадрове перезавантаження Банкової.
З приводу підґрунтя цих подій обговорюються дві основні версії.
1. Спостерігачі вже звернули увагу на те, що обшуки у Єрмака почалися якраз напередодні візиту до Києва представника президента США генерала Дріскола. За поширеною версією, він знову тиснутиме на українську владу, щоб ті погодилися на поступки за мирним планом Трампа. У тому числі й щодо виведення українських військ з Донбасу.
А буквально вчора Єрмак проголосив, що "поки що Зеленський президент", Україна не піде на територіальні поступки. Причому, зважаючи на все, ця позиція була Банковою озвучена американцям ще раніше.
Тому в політичних колах багато хто вже пов'язує з цими подіями сьогоднішні обшуки у Єрмака. Тобто, за цією версією, Вашингтон руками НАБУ дає зрозуміти Зеленському, що ситуація для нього вкрай серйозна і настав час коригувати позицію за мирним планом.
І справді, події на переговорному треку та посилення тиску НАБУ на Банкову виглядають дуже синхронними. Тут також важливо, що після своєї відставки Єрмак автоматично втрачає і пост глави переговорної групи з американцями за мирним планом. Що можна прочитати як усунення з переговорів, хто блокував ключові пункти плану Трампа.
2. Втім, є резони говорити і про іншу версію - за нею обшуки пов'язані з уже давно реалізованою лінією "антизеленської коаліції" щодо позбавлення президента реальної влади та перетворення його на "англійську королеву" через втрату контролю над парламентською більшістю та урядом.
Одним із центральних елементів цього плану є звільнення Єрмака – чого наполегливо вимагають у "коаліції", що досі Зеленський робити відмовлявся. Але тепер йому вирішили, мабуть, навести нові аргументи.
В рамках тієї ж версії варто зазначити, що останніми днями знову пішли чутки, що Єрмак активно працює над контрударом за НАБУ та САП руками підконтрольних Банковій силовиків. Сьогодні про те, що Офіс президента готував підозру голові спецпрокуратури Олександра Клименка, писали ЗМІ. Раніше вони повідомляли, що цим процесом керує Єрмак. І не виключено, що дії антикорупційних структур можуть мати на меті запобігання такому контрудару.
І хоча підозру колишньому голові ВП поки не вручали, його відставка показує, що шанси на контрудар з антикорупційної вертикалі зараз різко впали.
Втім, наслідки відставки Єрмака значно ширші.
Перше – внутрішньополітичні. Хоча Зеленський і Єрмак постараються напевно зробити так, щоб екс-глава Офісу президента зберіг над ВП свій контроль (через призначення близької до "Алі-Баби" людини новим керівником Офісу, наприклад - нинішнього прем'єра Юлію Свириденко або екс-посла в США Маркарову), проте в цілому це запускає.
Адже, по суті, виходить, що Єрмака звільнив не його начальник (Зеленський), а НАБУ: ще навіть до пред'явлення голові Офісу підозри, президент відправив відставку свого найближчого соратника. Тобто лише після обшуку, громадського резонансу і тиску опозиційних політиків. І це найсильніший сигнал усьому держапарату, що Зеленський вже не є "джерелом влади" в країні і не може навіть найближчим людям щось гарантувати.
Крім того, мало хто вірить, що Єрмак (як і Міндіч, і інші фігуранти корупційних справ у вищому керівництві) могли провертати свої схеми без відома, згоди, а то й прямої участі президента.
Тобто - удар по Єрмаку це автоматично і удар по Зеленському, сигнал про те, що він також може бути звинувачений будь-якої миті в корупції. Особливо якщо заговорять дрібніші фігуранти (а після сьогоднішніх подій ймовірність цього збільшилася).
Ми вже писали, що буквально одразу після початку корупційного скандалу навколо Міндіча Банкова почала втрачати важелі політичного контролю всередині структур влади. Навіть Свириденко почала все більшою мірою орієнтуватися на думку фракції "Слуги народу", а не ВП. СБУ та Офіс генпрокурору також почали саботувати різні "політичні" вказівки Офісу.
Тепер всі ці процеси різко прискоряться. І питання стоїть лише в тому, якою формою відбуватиметься втрата реальної влади Зеленським.
Вона може йти в м'якій формі через зміщення центру прийняття рішень з Банкової до парламенту та уряду, але при збереженні домінуючої позиції "Слуги народу". Цей проект просуває голова фракції Арахамія та низка інших людей у команді президента, які були негативно налаштовані до Єрмака (Федоров і Буданов). І якщо, наприклад, Свириденко стає головою ВП, то Федоров як перший віце-прем'єр стає в.о. прем'єра. Або ж, навпаки, Федоров може стати головою ВП, про що також уже кажуть.
Також Зеленський втратить політичний контроль над Офісом генпрокурора, СБУ та ГБР (саме Єрмак координував політичну частину роботи цих структур, у тому числі проти НАБУ).
Але може бути й набагато жорсткіший варіант, за якого через розкол "Слуги народу" парламентська більшість переформатується і перейде під контроль "антизеленської коаліції" (Порошенко і близькі до грантових структур депутати). У такому разі буде винесено вотум недовіри уряду і чинитиме тиск на Зеленського з метою змусити його дати добро на формування нового Кабміну "національної єдності", фактично непідконтрольного президенту. Цей сценарій, по суті, пряма дорога до швидкого догляду та самого Зеленського.
Це щодо внутрішньополітичних процесів.
Але значно важливіший потенційний вплив того, що відбувається на війну і на переговори про мир.
Відставка Єрмака і викликані нею пертурбації у владі в жодному разі не пройдуть безслідно для керованості країною під час війни в багатьох аспектах: прийняття бюджету, енергетика, оборонні закупівлі, настрої у військах і в суспільстві.
Багато обнуляються і політичні перспективи самого Зеленського. Спочатку - корупційний скандал, в якому опинилися причетні найближчі до нього люди. Тепер – відставка ключової людини у вертикалі влади.
Все це багаторазово знижує шанси президента перемогти на виборах.
Отже, і питання рейтингів для Зеленського поступово відступають на другий план. Що, теоретично, може зробити його більш сприйнятливим до тиску американців щодо ключових пунктів мирної угоди, на які він досі не погоджувався (хоч тут багато залежить від ступеня тиску і від запропонованих бонусів). Також це збільшує ймовірність сценарію за якого, в умовах зростаючого пресингу з метою спонукати піти на поступки у переговорах про завершення війни, Зеленський може взагалі вирішити піти у відставку та фінальні переговори про підписання угоди вестиме вже в.о. президента, яким стане речник парламенту. Причому швидше за все це буде не Стефанишин, а зовсім інша фігура.
Нарешті, не можна виключати варіант, при якому система влади взагалі піде в рознесення і втратить керованість, а тому й домовлятися про умови миру не буде з ким. Але це може мати катастрофічні наслідки для військової ситуації, а тому українські еліти та Захід намагатимуться цього не допустити.
Що Кушнер та Віткофф везуть до Москви
Кремль сьогодні заявив, що отримав від США параметри узгодженого з Україною у Женеві мирного плану, їх обговорять наступного тижня. У тому числі обговорюватимуться "територіальні реалії".
Нагадаємо, наступного тижня очікується візит спецпредставника Трампа Уіткоффа і, можливо, зятя президента США Джареда Кушнера до Москви на переговори з Путіним.
Обидва американці заявлять Путіну, що Трамп готовий визнати контроль Росії над Кримом та іншими захопленими територіями України заради укладання мирної угоди, повідомляє британська The Telegraph з посиланням на джерела. Від України такого визнання не буде потрібно.
"План із визнання території, який порушує дипломатичні традиції США, швидше за все, буде реалізований, незважаючи на побоювання європейських союзників України", - йдеться у статті. Численні джерела видання припускають, що американські пропозиції про визнання територій російськими залишилися частиною стратегії, незважаючи на домовленості з Україною в Женеві.
Також низка ЗМІ писала, що Єрмак і Умеров у вихідні полетять до Флориди, щоб зустрітися з офіційними особами США в резиденції Трампа Мар-а-Лаго. Але, судячи з відставки Єрмака, як мінімум він туди не полетить.
Повідомлення про те, що США готові визнати російську юрисдикцію над захопленими та анексованими територіями України, якщо воно відповідає дійсності, говорить про те, що Вашингтон готовий піти на поступки Москві за однією з її ключових вимог.
Причому це перетинається із вчорашніми заявами Путіна, який сказав, що йому важливо не так визнання Україною втрати своєї територій (він вважає, що це малореально найближчим часом), як міжнародне визнання.
І хоча поки що йдеться лише про визнання з боку США, проте це відкриває шлях до того, що аналогічні рішення ухвалять і багато інших країн. Як мінімум – дружні РФ. А недружні (наприклад, ЄС) ставитимуться до анексованих регіонів як Америка після Другої світової війни ставилася до Прибалтики, яка юридично її включення до складу СРСР не визнавала, але фактично не заперечувала.
Звідси випливає і питання санкцій. Якщо Вашингтон офіційно визнає російський контроль над захопленими територіями, то, по суті, зникне підстава для більшості антиросійських санкцій, запроваджених США після анексії Криму.
Не факт, що їх буде відразу скасовано, але юридичне визнання дозволить американському бізнесу працювати на захоплених територіях і торгувати там з підприємствами (за наявності бажання). А якщо американському бізнесу можна, то й іншим країнам також. Таким чином, анексія Росією частини України буде "явочним порядком" легалізована у світовій економіці – судна почнуть заходити до портів, компанії зможуть продавати свою продукцію тощо.
Зрештою, якщо Україна спробує повернути контроль над цими територіями військовим шляхом, то з погляду США та інших країн, які визнають анексію, це буде "агресія проти Росії". Тому рішення визнати російську юрисдикцію матиме величезні значення та наслідки.
Однак це лише одне з питань щодо можливої мирної угоди. Є й інші, за якими поки що немає новин про те, що сторони дійшли будь-яких компромісів. Насамперед – щодо виведення українських військ з Донецької області, чого вимагає Росія і проти чого категорично виступає українська влада.
Втім, як ми вже писали вище – поки що не дуже зрозуміло, як сьогоднішні події з обшуками у Єрмака позначаться на переговорному процесі. Хоча очевидно, що вони в ньому позиції Зеленського явно не посилюють.
Ситуація на фронті
Українське військове керівництво відучора почало коментувати ситуацію в Гуляйполі, куди почали заходити російські війська.
Основне посилення - ЗСУ змогли стабілізувати ситуацію на підступах до міста у Запорізькій області, яке має важливе значення для оборони регіону.
Напередодні Deep State повідомляв про "хаос" в обороні Гуляйполя, який вдалося стабілізувати, утримавши населений пункт від близької втрати, перекинувши туди один із найкращих штурмових підрозділів української армії - 225 ОШП.
Як повідомив речник Сил оборони півдня Владислав Волошин, росіяни зайшли у фланг під Гуляйполем через неузгоджений відступ одного з підрозділів. За його словами, звільнення з позицій оголило ділянку, куди відразу зайшли російські війська. Там сталося бойове зіткнення, після якого кілька українських військових вважаються зниклими безвісти.
У Силах оборони півдня також заявили про стабілізацію.
"33 окремий штурмовий полк Сухопутних військ та інші суміжні штурмові та механізовані підрозділи стримали наступ і повернули контроль над ситуацією на напрямі. Фронт було стабілізовано", - йдеться у повідомленні командування.
При цьому спостерігачі та військові кажуть, що ситуація насправді виглядає негативнішою.
Російські військові вже у Гуляйполі, пише нардеп Мар'яна Безугла. А офіцер ЗСУ Алекс зазначає, що стабілізація, про яку каже командування, має тактичний характер.
"У Гуляйполі і перед ним обстановка, можливо, і стабілізована, але напевно це більше в тактичному плані, можливо, справді новоприбулим підрозділам вдалося збити або навіть зупинити наступальний темп противника, придушивши можливості розвивати успіх. Однак на оперативному масштабі цього напряму все одно залишаються проблеми у зв'язку із захопленням противником з Рівного - створювати проблеми тиловим районам наших підрозділів", - пише "Олексій".
Російські військові вже масово фіксуються на околицях Гуляйполя, пише Deep State.
"В даний час із залученням додаткових ресурсів бійці намагаються виставити додатковий рубіж оборони і стабілізувати ситуацію. Противник, знаючи і усвідомлюючи проблему, посилає безперервно штурмувати наші позиції і чинить постійний тиск, внаслідок чого має певні успіхи. Зокрема, противник масово фіксується в околицях".
