Український бізнес знову перейшов до роботи на генераторах.
Комерційних споживачів зараз відключають від електроенергії набагато жорсткіше, ніж населення.
"Якщо ваше підприємство не отримало статусу критичного, можете сидіти без електрики більшу частину робочого дня. Графіки формуються так, що основні відключення потрапляють на період з 7.00 до 19.00. Вночі перебоїв менше, але щоб користуватися мережевою електрикою, потрібно змінювати графік роботи, а це не завжди можливо".
За даними проведеного в жовтні опитування Інституту економічних досліджень, в ході якого задіяли 465 респондентів (більшість - промислові підприємства), перебої з електроенергією стали однією з головних проблем бізнесу. 22% опитаних компаній були змушені тимчасово зупиняти роботу через відключення світла. При цьому бізнес втратив у середньому 5% робочого часу – це максимум у 2025 році. У деяких регіонах втрата робочого часу ще більша: наприклад, у Дніпропетровській та Житомирській областях – 18%, Сумській – 11%, Чернігівській – 7%, а у Києві – 9%.
Зрозуміло, що більшість компаній вже адаптувалися до роботи у блекаутах – встановили генератори, сонячні панелі та інші альтернативні джерела енергопостачання.
Але, за словами співвласника "Відьма-бар Лиса гора" Олесі Остафієвої, електроенергія від генератора може бути вп'ятеро дорожчою за мережеву. Крім того, генератор покриває далеко не всі потреби. Скажімо, меню в періоди відключень удвічі вже, ніж зі світлом, тому що генератор не тягне потужну кухонну техніку (скажімо ті ж фритюрниці).
Експерт енергоринку Олег Попенко каже, що якщо встановлено потужний генератор на 100-200 кіловат, то електроенергія від нього коштує до 20 гривень за кіловат, а якщо працює побутовий генератор на 5-7 кіловат, то цінник може сягати 40 гривень і більше. При цьому мережна електрика для бізнесу коштує 10-11 гривень за кіловат.
"Зрозуміло, що така дорога електроенергія б'є за собівартістю товарів та послуг, і бізнес закладає підвищені витрати на цінники", - каже Попенко.
Голова громадського об'єднання SAVEФОП Сергій Доротич зазначив, що через перебої з електроенергією підприємці підвищують ціни в середньому на 5-7%.
"Але в багатьох випадках йде мультиплікаційний ефект. Зростання ціни на кожному ланцюжку в результаті може призвести до подорожчання товарів для кінцевого споживача на 15-20%", - підрахував Доротич.
Розбиралися, як бізнес працює без світла і що буде із цінниками на товари та послуги.
Блекаут для бізнесу та цінник за роботу "без відключень"
В Україну з жовтня повернулися жорсткі відключення світла. Причому особливість нинішніх блекаутів – дуже довгі проміжки без світла. Скажімо, електрики може не бути до 4-6 годин за один період і навіть більше.
Бізнес відключають набагато жорсткіше, ніж населення.
"Якщо ваше підприємство не отримало статусу критичного, можете сидіти без електрики більшу частину робочого дня. Графіки формуються так, що основні відключення потрапляють на період з 7.00 до 19.00. Вночі перебоїв менше, але щоб користуватися мережевою електрикою, потрібно міняти графік роботи, а це не завжди можливо".
Глава концерну "Ярослав" Олександр Барсук заявляє, що зараз дуже багато відключень поза графіками.
"Відключають несподівано практично завжди, і домовитися принаймні про надання інформації не виходить", - зазначив Барсук.
Як тільки почалися жорсткі відключення, повернулися й схеми із розподілом із графіками.
Нагадаємо, у 2022-2023 роках бізнес активно намагався домовитися з обленерго та був готовий платити, щоб те чи інше підприємство відключали менше.
"Країна" вже докладно писала про цю схему, цінники та "абонементи" на роботу без відключень. "Тарифи" тоді сягали 5 тисяч доларів за тиждень і навіть більше.
Пізніше ці порушення випливли під час перевірок Держспоживнагляду, який виявив комерційних споживачів, яких фактично не відключали у Житомирській, Дніпропетровській та інших областях. На якийсь час схему прикрили.
Але зараз, як розповіли нам джерела на енергоринку та у бізнес-середовищі, "знов можна домовитися".
"Абонементів" на тиждень без відключень уже немає, але можна домовитися, щоб відключали рідше і на менші проміжки, скажімо, двічі на день за годиною. Цінники зросли приблизно вдвічі. За день із відключеннями в щадному режимі можуть попросити до тисячі доларів, можуть і дві, як домовитеся. Енергетики стали обережними, кажуть, їх жорстко перевіряють", - розповів власник однієї з компаній.
Олег Попенко каже, що "корупція нікуди не поділася". Наразі намітилася нова схема. У деяких регіонах місцева влада порушує тему "перегляду списку критичних підприємств і чи мають вони право на роботу без відключень".
"Бізнесу натякають, що потрібно довести своє право на місце у цьому списку, а "новачки" можуть до нього потрапити, зрозуміло, не просто так", - розповів експерт на енергоринку,
Цінник на "місце у списку", за його словами, поки що не сформований. Але у будь-якому випадку він буде "космічним".
"Йдеться може і про десятки тисяч доларів, зрозуміло, що це не для дрібних підприємців", - додав експерт.
Утім домовитися про безперебійне енергопостачання навіть за наявності коштів зараз нелегко. Тому більшість підприємств працюють за умов жорстких відключень.
"Економіка розвалюється дуже швидко"
Згідно з опитуванням Інституту економічних досліджень, у жовтні перебої з електроенергією визнали однією з ключових проблем 19% опитаних промислових підприємств, хоча у вересні таких було лише 4%.
22% опитаних компаній були змушені тимчасово зупиняти роботу через відключення світла. При цьому бізнес втратив у середньому 5% робочого часу – це максимум у 2025 році. У деяких регіонах втрата робочого часу ще більша: наприклад, у Дніпропетровській та Житомирській областях – 18%, Сумській – 11%, Чернігівській – 7%, а у Києві – 9%.
Зрозуміло, що ще в минулі роки більшість підприємств отримали альтернативні джерела енергопостачання - від генераторів до сонячних панелей і когенераційних установок.
"За даними Нацбанку, 80% підприємств уже мають генератори або інші джерела альтернативного живлення. Завантаження виробничих потужностей зараз становить близько 60%, що вище, ніж на хвилі масових відключень світла у 2022-2023 роках", - каже голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
Але робота на тих же генераторах коштує значно дорожче, ніж на мережевій електриці.
За словами Попенка, кіловат від генератора, залежно від його потужності, може коштувати 20-40 гривень, тоді як мережева електроенергія для комерційних споживачів обходиться бізнесу 10-11 гривень.
Особливо складно дрібному бізнесу, який працює на генераторах невеликої потужності, що видають найдорожчу електрику. За словами Олесі Остафієвої, струм від генератора може бути і вп'ятеро дорожчий за мережевий.
Щоправда, ті, хто працюють на великих ринках чи ТЦ, користуються "загальним" потужним генератором. Скажімо, на ринку "Столичний" плату за користування генератором вже закладено в орендні ставки і у разі перебоїв з електроенергією нічого доплачувати не потрібно. Але орендні ставки на цьому ринку дуже високі.
Голова асоціації "ФАРМРАДА" та керівник невеликої мережі аптек у Київській області Олена Пруднікова каже, що для аптек робота на генераторі - це "чистий збиток".
"Згідно з оновленими ліцензійними умовами, аптеки мають забезпечити правильне зберігання препаратів, тобто зобов'язані мати генератори. Але робота 10 годин на генераторі - це більше 600 гривень тільки на бензин. У невеликій сільській аптеці за день може навіть не бути такого виторгу", - каже Пруднікова.
Підприємець із Київської області розповів, що у листопаді були дні, коли йому доводилося працювати на генераторі до 8 години (магазин працює 12 годин на добу).
"З ранку залив дизеля майже на тисячу гривень, надвечір бак вже порожній. Виторг за день - 10 тисяч гривень, тобто 10% відразу йде на паливо для генератора, це без урахування оренди, податків та іншого", - каже бізнесмен.
Є інші проблеми. Наприклад, за словами Остафієвої, у періоди роботи на генераторі вдвічі зменшується меню, оскільки він не тягне потужної кухонної техніки. Плюс - багато комерційних площ у Києві опалюються від електроенергії, а опалення, зрозуміло, генератор теж не тягне. Тобто якщо немає світла, у багатьох ресторанах стає ще й прохолодно.
Андрій Забловський каже, що через масові відключення в мережі стрибає напруга, що не найкраще позначається на роботі обладнання.
"Наприклад, виробництво макаронів відключення просто добивають. Перебої зі світлом також дуже погано впливають на роботу ткацьких верстатів та дорогої техніки для фарбування - все часто ламається", - зазначив голова концерну "Ярослав" (швейне та харчове виробництво) Олександр Барсук.
Представники харчопрому розповіли, що через перебої з електроенергією вибиваються із виробничих планів. Наприклад, вже є проблема, коли підприємство не може вчасно відвантажити уроздріб законтрактовані обсяги продукції.
"Не здивуюся, якщо невдовзі у магазинах почнуться перебої з їжею. Економіка розвалюється дуже швидко", - каже один із підприємців.
До 20% до цінника та плюс 2% - до інфляції.
Сергій Доротич каже, що багато підприємців уже почали закладати зростання витрат через перебої з електрикою у цінники. За його словами, у виробництві, де частка електроенергії не така велика, йдеться про націнку 1-3%. Але, наприклад, пекарі можуть підвищити ціни до 5% і навіть більше, оскільки використовують електропечі.
У продуктовому роздробі, за словами Доротича, через роботу генераторів ціни можуть зрости на 4-7% залежно від категорії товару. Найбільші накрутки – на заморожуванні, тому що потрібно постійно забезпечувати роботу холодильних камер.
При цьому, за словами Доротича, може спрацювати мультиплікаційний ефект, коли порівняно невелике зростання цін на кожній із ланок ланцюжка в результаті виллється у досить значне подорожчання.
"Наприклад, хтось накине на сировину свої кілька відсотків, хтось - на логістиці, переробці та продажу. У результаті отримаємо до плюс 20% до роздрібного цінника і все це сплатить покупець", - пояснив Доротич.
Виконавчий директор Спілки птахівників України Сергій Карпенко зазначив, що через роботу птахофабрик на генераторах курятина може подорожчати на 20%. Зростають витрати також на комбікорми, виробники яких також уже враховують у своїх цінниках перебої з електроенергією.
Окрім подорожчання, робота в умовах відключень світла може змусити птахофабрики скорочувати поголів'я та, відповідно, обсяги випуску готової продукції – як для внутрішнього ринку, так і на експорт, каже Карпенко.
Відключення електрики можуть сильно вдарити і за цінами на овочі та фрукти, тому що їх зберігання теж дорожчає.
За словами фінансового аналітика Андрія Шевчишина, з одного боку під час відключень світла зростають витрати бізнесу, з іншого - падає активність споживачів, люди просто менше ходять магазинами та ресторанами. У результаті ціни зростають, а виторги падають.
За даними Держстату, у жовтні цього року (коли в країну повернулися жорсткі відключення – Ред. ) ціни виробників промислової продукції зросли порівняно з попереднім місяцем на 4,9%, а у річному вимірі – на 5,5%.
"Це найвищий показник за останні 15 місяців. При цьому зростання цін відбулося насамперед через підвищення витрат на електроенергію", - каже Забловський.
Зростання цін на промислову продукцію проявляється на споживчому ринку з певною відстрочкою (у середньому місяць-два). Тому, на думку голови Економічного дискусійного клубу Олега Пендзіна, блекаути можуть додати приблизно 2% до показника інфляції у 2025 році.
Пруднікова додала, що нинішні відключення можуть закінчитися не лише зростанням цін "на все", а й "перебоями з асортиментом чи навіть закриттям бізнесу".
"Наприклад, аптеки, яким держава обмежила роздрібні націнки на медикаменти, працювати на генераторах довго не зможуть. Вже зараз аптеки зменшують асортимент, позбавляючись найменш ходових позицій. А надалі, не виключено, деякі можуть просто закритися", - підсумувала Пруднікова.
