Голосування за повітря. Головна проблема з бюджетом України наступного року
Цього тижня у Верховній Раді хочуть винести на голосування проект державного бюджету наступного року. Однак у парламенті кажуть, що із голосами за нього є проблеми через бродіння у правлячій партії "Слуга народу" на тлі корупційного скандалу та відставки Андрія Єрмака.
Але існує й набагато серйозніша обставина, яка ставить під питання сам сенс ухвалення бюджету на 2026 рік у його нинішньому вигляді найближчими днями. Справа в тому, що варіант бюджету, який виноситься зараз на голосування, раніше вже затверджений у першому читанні, виходить з того, що Україна отримає від західних партнерів покриття дефіциту в розмірі близько 60 млрд доларів. Оскільки вся доходна частина скарбниці піде на фінансування військових видатків, решту статей бюджету (зарплати, пенсії тощо) було заплановано профінансувати за рахунок коштів партнерів. До того ж партнери мали сплатити й постачання зброї Україні на суму приблизно 50-60 млрд доларів.
Усього загальна сума допомоги, виходячи з якої верстався український бюджет-2026, становить 110-120 млрд доларів. Причому всі вони лягають на плечі Європи, оскільки США надавати безоплатну допомогу перестали.
Із закриттям такого обсягу фінансування в Європи одразу виникли проблеми: ЄС і так відчував наростаючі економічні та боргові проблеми.
Тому і виникла ідея виділити Україні репараційний кредит у розмірі 140 млрд євро за рахунок заморожених у Європі російських активів. Але проти виступили Бельгія та кілька інших країн.
Потім сумніви щодо фінансування Києва посилилися після того, як стало відомо, що розморожування російських активів для подальшого їх використання для відновлення України та спільних проектів США та РФ є одним із пунктів американського мирного плану.
Більше того, як пишуть ЗМІ, ще з літа американці активно давали зрозуміти європейцям, що налаштовані розморозити російські активи після завершення війни як одну з умов мирного врегулювання. І ці наміри, очевидно, не можуть поєднуватися з видачею репараційного кредиту.
А сьогодні прийшла ще одна новина: Європейський центральний банк відмовився надавати гарантії щодо виплати Україні репараційного кредиту у 140 млрд євро.
Про те, що ризик провалу проекту з репараційним кредитом є реальним, визнають вже і в Раді. А без нього у європейців поки що немає особливо жодних ідей, де дістати необхідні для України 110-120 млрд доларів на наступний рік.
Щоправда, обговорюється варіант залучення коштів для фінансування України як загальноєвропейської позики, але й вона викликає великий опір через і без того високе боргове навантаження багатьох країн ЄС.
Звичайно, якісь гроші Україна зможе залучити у будь-якому разі: наприклад, відсотки за замороженими активами РФ (програма вже діє), кредити МВФ (які, втім, доведеться відразу повернути назад Фонду в рахунок оплати раніше виданих позик), фінансова допомога окремих європейських країн. Але це зовсім не ті суми, із розрахунку на отримання яких верстав проект бюджету України на 2026 рік.
І якщо Європа не зможе забезпечити необхідні обсяги фінансування, то бюджет доведеться не просто коригувати постатейно. Його потрібно буде писати заново, тому що в ньому має змінитись абсолютно все – від обсягу витрат до курсу гривні. Останній однозначно доведеться опускати, причому значно щоб менші суми фінансової допомоги перетворювати на великі суми гривень. І курс 60 гривень за долар ще може виявитися не найгіршим сценарієм.
Під ніж також доведеться пустити багато невоєнних витрат, включаючи заморожування або навіть скорочення зарплат та пенсій.
Загалом, проблеми будуть такого масштабу, що постане питання про те, чи здатна в принципі Україна далі вести війну.
Тому, м'яко кажучи, не дуже зрозуміло, навіщо зараз приймати бюджет, якщо його ключовий параметр - розмір зовнішнього фінансування - залишається під величезним питанням. Логічно затверджувати бюджет остаточно лише після того, як буде чітко зрозуміло, на які обсяги допомоги Україна може розраховувати наступного року.
