В Україні вже найближчим часом можуть сильно закрутити гайки з податків. Ми вже повідомляли, що цього вимагає МВФ для відкриття нової кредитної програми.
Йдеться, зокрема, про так званий "податок на OLX" (з продажів через онлайн-платформи), зниження планки з неоподатковуваної митами вартості посилок (зараз - від 150 євро, у планах - від 45 євро), і, головне - введення ПДВ для фізосіб-підприємців, що фактично поставить малого бізнесу на спрощення.
Вже "в роботі" "податок на OLX" – на цю тему є окремий законопроект, який уже пройшов перше читання. Наприкінці минулого року з'явився проект про ПДВ для фізосіб-підприємців, але ходу йому поки що не дають.
Втім, схоже, ситуація кардинально змінюється.
Днями в ЗМІ з'явилися публікації про великий податковий законопроект, що готується в Кабміні, до якого увійдуть більшість перерахованих вище непопулярних рішень, плюс - безстроковий військовий збір 5% (коли його підвищували в 2024 році з 1,5%, то обіцяли знизити після війни).
Цю інформацію фактично підтвердив нардеп Ярослав Железняк, який написав у своєму Telegram про "погані новини".
При цьому, як вважає голова громадського об'єднання SAVEФОП Сергій Доротич, запуск податкових новацій може сильно вдарити як по звичайних громадянах, так і малому бізнесу, які зараз і так ледве виживають, так і економіці в цілому.
"Можна було б знайти інші компенсатори для зменшення бюджетного дефіциту, наприклад, хоча б спробувати перекрити контрабандні схеми на митниці та системну корупцію у багатьох галузях. Але влада, очевидно, вирішила піти звичайним шляхом та зібрати гроші з людей та малого бізнесу", - сказав Доротич.
Розбиралися, як влада закручуватиме гайки з податків.
"Великий закон про податкові гидоти"
Днями видання "Економічна правда" написало про те, що Кабмін готує якийсь "великий прекрасний податковий закон", у якому планує об'єднати усі непопулярні податкові новації, на які влада ще восени минулого року підписалася у меморандумі з МВФ.
Нагадаємо: під нову кредитну програму від Фонду (вона розрахована на 4 роки та 8,2 млрд доларів) підв'язана ще й допомога від Євросоюзу у розмірі 90 млрд євро. А щоб продовжити співпрацю з МВФ, потрібно виконати "домашнє завдання (prior actions). Його українська влада погодила з міжнародними партнерами ще минулого року.
Йдеться, зокрема, про наступне:
- затвердження закону про оподаткування доходів, одержаних від цифрових платформ (в Україні його охрестили "податок на OLX");
- затвердження закону про відміну пільг на безмитне ввезення в Україну міжнародних посилок вартістю до 150 євро;
- ведення ПДВ для фізосіб-підприємців, річний оборот яких перевищує мільйон гривень;
- заборона ФОП-платникам єдиного податку брати участь у державних тендерах;
- внесення законопроекту про запровадження критеріїв трудових відносин, який дозволить подолати схему мінімізації податків з праці за рахунок оформлення працівників філіцами-підприємцями.
Пізніше до цього списку додали ще один пункт – про "безстроковість" військового збору 5%.
"До вимог (при тому prior actions) МВФ додається ще вимога щодо закріплення ставки військового збору на рівні 5% назавжди (зараз передбачено, що ставка збору зменшиться до 1,5% з 1 січня року, який настане після скасування військового стану)", - написав у своєму Telegram Желєзняк.
Зазначимо, що "домашнє завдання" від МВФ, навіть без військового збору 5% "назавжди", ще торік сильно схвилювало українську спільноту. Тому влада не сильно поспішала його виконувати. За фактом, на сьогодні є лише ухвалений у першому читанні законопроект про "податок на OLX" (та й то його норми сильно пом'якшили, адже спочатку планувалося, що стягувати податки мало не зі "старих туфель", проданих через онлайн-платформи).
Цього року Кабмін оголосив про затвердження та передачу до Ради нового проекту Трудового кодексу, де прописані в тому числі "критерії трудових відносин". Але самого тексту цього проекту у вільному доступі поки немає, і коли він може з'явитися у порядку денному та потрапити на голосування – неясно.
За найскандальнішим пунктом - ПДВ для фізосіб-підприємців - все поки що на рівні "страшилок" для бізнесу та кулуарних обговорень. Зрозуміло, що ця ідея, м'яко кажучи, непопулярна, і, якщо влада дасть їй хід, може сильно вдарити по рейтингу Зеленського.
Тому в приватних бесідах представники влади пояснювали, що розраховують "передмовитися" з МВФ щодо ФОП. "Пом'якшення умов" хотіли обговорити з директором-розпорядником Фонду Кристаліною Георгієвою під час її нещодавнього візиту до Києва. Але, зважаючи на все, ні аргументи українських чиновників, ні життя і робота наших громадян і бізнесу в умовах блекауту, особливого враження на Георгієву не справили.
"Сильно з ПДВ для ФОП не вийшло передмовитися з МВФ. А коли придумали ще знову гроші по 15 тисяч роздати (як підтримка бізнесу - Ред. ), то взагалі переговори на цю тему завершилися", - пише Железняк.
Тобто, виконувати умови Фонду, поході, все ж таки доведеться. Інакше Україна не отримає не лише 8,2 млрд доларів від МВФ, а й 90 млрд євро від ЄС, за рахунок яких влада планує закрити бюджетну діру на цей рік і закуповувати зброю.
"Але, оскільки парламент стоїть на порозі політичної кризи і зібрати потрібну кількість голосів відразу за декількома непопулярними законами непросто, уряд може зібрати всі податкові сюрпризи з одного законопроекту, який вже охрестили "Одним великим податковим законом" (за аналогією з "Одним великим прекрасним законом") (One big beautiful 2025 року", - пише "Економічна правда".
"У бізнес-середовищі його вже називають "великим законом про податкові гидоти", оскільки ще ніколи в одному документі не збиралося стільки скандальних норм по податках, які вдарять і по простих людей, і по підприємців", - каже нам голова однієї з бізнес-асоціацій.
Базою для такого закону може стати вже проголосований у першому читанні проект про "податок на OLX" - недостачі норми до нього просто внесуть до другого читання.
Як пише Железняк, ухвалити новий закон "хотіли відразу за основу і загалом 10 лютого". "Але, гадаю, відмовляться від цієї ідеї і будуть тягнути правками уряду до другого до закону про "податок на OLX". Але з посилок потрібно ще вносити зміни до Податкового кодексу, це окремий закон (правка до законопроекту про КРІ митниці", - пише Железняк).
Що конкретно можуть прописати у "великому податковому законі" і що це означає для українців?
5% військового збору "назавжди" та доплата за посилки з Temu та Amazon
Ми вже писали, що з податку на доходи, отримані від цифрових платформ у проекті №14025, початкові норми пом'якшилися. Зокрема, у варіанті, проголосованому у першому читанні, прописано, що з продажу до 2 тисяч євро на рік нічого платити не доведеться, а для тих, хто перевищить цю планку, податок складе 5% плюс 5% військового збору. Податковими агентами, найімовірніше, стануть самі цифрові платформи.
Якщо говорити про інші нововведення, що готуються, то за звичайними українцями найбільше вдарять 5% військового збору "назавжди" і зниження планки за вартістю посилок.
Щодо військового збору, то його закріплення на рівні 5% на невизначений час - це пролонгація не лише великих відрахувань із зарплат (18% ПДФО плюс 5% військового збору, тобто всього - 23%), а й підвищених податків для пересічних громадян з маси операцій. Наприклад, з третього та наступного продажу за рік нерухомості або транспортних засобів. На великих сумах переплата з військового збору сильно б'є по гаманцю. Наприклад, якщо раніше, за ставки військового збору, з продажу квартири за 100 тисяч доларів власник платив 19,5 тисячі податків, то після підвищення ставки до 5% - 23 тисячі, тобто, плюс 3,5 тисячі доларів. Одна річ, якщо підвищення військового збору - "тимчасове" і пов'язане з війною, і зовсім інша - коли такі ж суми стягуватимуть і після закінчення військових дій.
"Ви ж розумієте, що якщо у законодавстві не буде конкретних термінів зниження ставки військового збору, її і не знижуватимуть. Таким чином ми просто отримали збільшення податкового навантаження на все ще на 3,5%", - каже Сергій Доротич.
Що стосується посилок, то ідеї щодо зниження неоподатковуваної митом вартості міжнародної доставки товарів обговорювали ще до війни. Тоді її активно лобіювало багато українських виробників одягу та взуття, стверджуючи, що потік недорогого товару з міжнародних платформ (наприклад, Aliexpress) їх "розоряє".
Втім, опустити планку нижче за 150 євро тоді так і не вдалося.
При цьому, за словами акціонера Meest В'ячеслав Лисенко, податки на посилки дешевші 150 євро, - це удар по найменш забезпеченим громадянам. Посилки вартістю до 150 євро на азіатських торгових майданчиках на сьогодні найчастіше замовляють дві групи споживачів: батьки, які купують одяг та необхідні речі для дітей, та військовослужбовці (вони замовляють термобілизну, каремати, грілки, ліхтарики тощо). Причому і ті, й інші замовляють доставку не від хорошого життя, а щоб заощадити.
За даними Лисенка, близько 80% посилок – це товари вартістю до 40 євро, що "свідчить про обмежену платоспроможність громадян", - зазначив експерт.
Зазначимо, що поки не зрозуміло, до якої суми можуть знизити планку по посилках. Минулого року обговорювалася схема, коли між фізособами без мит можливе пересилання товарів вартістю до 45 євро, а ось товари з маркетплейсів (Aliexpress, Temu, Amazon та ін.) будуть обкладатися 20% ПДВ незалежно від їхньої вартості. Якщо ж вартість відправлення перевищить 150 євро, то додатково доведеться платити ще й 10% мита.
"Якщо цю ідею реалізують, в Україні просто подорожчають на 10-20% багато імпортних товарів, якими торгує дрібний бізнес, замовляючи їх на закордонних майданчиках. Плюс - дорожче обійдуться товари при прямому замовленні. Але ж альтернативи багатьом товарам в Україні просто немає. українці зараз рятуються від блекаутів, просто додадуть в ціні ще до 20-30%.
Що буде зі спрощенкою
Для бізнесу найбільшою проблемою (крім 5% військового збору "назавжди") стане норма щодо ПДВ для фізосіб-підприємців, - каже голова Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський. Очікується, що до "великого податкового законопроекту" вона не увійде. Але на цю тему вже є окремий законопроект, оприлюднений Кабміном наприкінці грудня минулого року.
Але до Ради його після публічного обговорення так і не передали. Те саме, до речі, і з новим проектом Трудового кодексу, в якому прописані ознаки трудових відносин, які мають перекрити лазівку з оформлення працівників як ФОП.
Зазначимо, що з приводу ПДВ у бізнес-спільноті точаться спекотні суперечки.
"Фактично йдеться не просто про ПДВ для бізнесу, який перевищив певний річний ліміт за оборотом, а щодо скасування всієї спрощеної системи", - каже Доротич.
Обговорюваний раніше ліміт в 1 млн. гривень на рік, за словами Доротича, "це взагалі нічого", перевищити його може навіть торговець на ринку. Адже йдеться про виторг лише трохи більше 2,7 тисяч гривень на день, що за нинішніх цін, м'яко кажучи, небагато.
Щоправда, як "бонус" і щоб трохи згладити податкові новації, що готуються, влада може піти на поступки бізнесу, і підвищити граничний ліміт до 2 млн на рік, - зазначає Забловський.
Але, як каже Доротич, кардинально це мало змінює.
"Зрозуміло, що чим вищі ліміти, тим більше підприємців можуть "утекти від ПДВ". Але і 2, і 3 або навіть 5 млн гривень при нинішніх цінниках та інфляції - це не ті суми, щоб нівелювати ризики потрапити під ПДВ для всього малого бізнесу. мінімальних зарплат або прожиткових мінімумів", - вважає Доротич.
Крім того, на його думку, варто було б спростити адміністрування з ПДВ. На сьогодні блокування податкових накладних та перевірки є одними з головних проблем платників ПДВ).
За його словами, запровадження ПДВ для ФОП ставить хрест на самій ідеї спрощенки, оскільки підприємцям доведеться наймати бухгалтера, займатися обліком тощо (адже ніхто не знає, чи перевищить він у результаті ліміт чи ні).
Доротич вважає, що у разі введення ПДВ "для всіх" бізнес буде змушений або підвищувати ціни, закладаючи в них зростання витрат, або йти в тінь, або закриватися.
"Це вдарить не тільки по дрібному бізнесу, а й по економіці в цілому. В умовах війни та тотальної енергокризи в Україні треба знижувати, а не підвищувати податки. У нас же вже зараз, скажімо, податок на прибуток сягає 19% при тому, що, скажімо, у Болгарії він - 10%. Тобто, наш бізнес спочатку буде неконкурентний, за порівняно з нами в нас буде порівняно. а там просто "з'їдять", - каже Доротич.
При цьому експерти знову запитують - чому "на розтерзання МВФ" віддали простих громадян і дрібний бізнес, а не корупціонерів і схемників.
"Як людина, яка була присутня на двох переговорних процесах з Фондом, можу сказати, що МВФ не диктує, які податки і на що нам підвищувати. Це наша влада вносить пропозиції, реалізація яких дозволить поліпшити параметри бюджету. Чому вони пропонують підвищити податки на посилки, ввести ПДВ для дрібного бізнесу або навіть зафіксувати військовий збір. Тіні мільярди доларів, які обертаються на митниці, подолати схеми на держпідприємствах або заощадити на держапараті – питання відкрите”, – каже Доротич.
