Від Покровська до Міндіча. Як план Трампа визначив розвиток подій в Україні
Отже, з'являється все більше свідчень про те, що і українська влада, і європейські лідери знали про мирний план Трампа ще з кінця жовтня.
І це дозволяє дещо під іншим кутом подивитися на події, що сталися за останній місяць в Україні.
Насамперед, на події на фронті. Нагадаємо, що якраз наприкінці жовтня-початку листопада різко погіршилася ситуація для українських військ в агломерації Покровськ-Мирноград.
В Україні почали все частіше лунати заклики дати команду на виведення звідти підрозділів ЗСУ, щоб вони не потрапили до оточення. Але військово-політичне керівництво не давало такий наказ, а навпаки, відправляла війська в контратаки, щоб розтиснути кліщі. Що, проте, досі не вдалося.
Аналогічною була тактика і на інших напрямах ("тримаємо позиції за будь-яку ціну і контратакуємо"). Але, за оцінкою українських експертів, вона дала зворотний результат – у контратаках підрозділи ЗСУ були знекровлені, що призвело до прискорення просування росіян та проблем на великих ділянках фронту.
Як би відповідаючи на критику такої тактики Зеленський на початку листопада заявив, що битва за Покровськ має величезне значення, оскільки, на думку президента, у разі взяття міста, Росія може це використовувати для просування на Заході наративу, що РФ рано чи пізно захопить весь Донбас, а тому на Київ західним партнерам потрібно натиснути на те, щоб він погодився вивести війська, щоб він погодився вивести війська. припинення вогню.
Тоді ця заява прозвучала незрозумілою для багатьох – як втрата Покровська та Мирнограда може так кардинально вплинути на позицію Заходу?
Однак, якщо виходити з того, що Зеленський знав про підготовку нового плану Трампа, то можна припустити, що президент України, віддаючи наказ утримувати будь-яку ціну позиції в Покровську, намагався переконати Білий дім, що у ВСУ не таке вже погане становище на полі бою і є ще "карти на руках". Втім, судячи з того, що Трамп таки пред'явив Києву в ультимативній формі свій мирний план, переконати президента США Зеленський не зміг.
Також по-новому можна поглянути на ситуацію з корупційним скандалом.
Як ми вже писали, існує дві версії про його зв'язок із мирним планом Трампа.
За першою версією, його ініціював Трамп, використовуючи вплив американців на НАБУ та САП, з метою змусити Зеленського прийняти план.
Друга версія, прямо протилежна – скандал ініціювали європейці та західна "партія війни". Знаючи про підготовку плану Трампа та припускаючи, що Зеленський під тиском Вашингтона може його прийняти, ці сили вирішили максимально послабити позиції президента України, щоб він не зміг зробити різкий розворот та погодитися на вимоги Трампа щодо умов миру.
У надрах "антизеленської коаліції" нещодавно виникла ще й третя версія. Її озвучила, зокрема, директор грантового Центру боротьби з корупцією Дар'я Каленюк.
Вона припустила, що сам Зеленський і його оточення після початку корупційного скандалу дали через Умерова сигнал Трампу, що вони готові прийняти його мирний план в обмін на гарантії безпеки для себе (у зв'язку з цим вона згадує повідомлення ЗМІ про те, що на вимогу Києва з плану прибрали пункт про аудит міжнародної допомоги Україні і додали пункт про амніст). Після чого Трамп і дав відмах на старт процесу.
Втім, хоч би які були мотиви у тих, хто ініціював корупційний скандал, головне – нова об'єктивна реальність, яку він створив в Україні.
Вона полягає у різкому ослабленні внутрішньополітичних позицій Зеленського. У такій ситуації теми рейтингів, підготовки до повоєнних виборів та іншого для президента та його найближчого оточення поступово відходять на другий план.
І основними стають значно приземленіші питання гарантій особистої безпеки. І рішення Зеленського за мирним планом, по-багатьом, і визначатиметься тим, хто йому про такі гарантії (і про ризики у разі їх відсутності) найбільш переконливо розповість.
