Заява президента США Дональда Трампа та представників його адміністрації про прогрес у мирних переговорах, повідомлення ЗМІ про "згоду Києва з планом Трампа", а також слова глави Офісу президента Андрія Єрмака про те, що український президент Володимир Зеленський готовий приїхати до Вашингтона вже 27 листопада, щоб підписати "з мирної угоди", знову актив.
Але що відбувається з переговорами насправді?
1. Почнемо з того, що Україна не воює зі США, а тому і Зеленський із Трампом жодної "мирної угоди" між собою укласти не можуть. Україна воює із Росією. А тому для будь-яких домовленостей потрібен лідер РФ Володимир Путін, який поки що своєї згоди на них не давав.
2. Коли Єрмак та інші українські чиновники кажуть, що "Україна згодна з планом Трампа", вони мають на увазі не мирний план президента США з 28 пунктів, який був представлений Києву минулого тижня, а його сильноперероблений і урізаний варіант з 19 пунктів, який делегація України та американська делегація на чолі Женеві. Про його зміст, щоправда, офіційно ніхто нічого не повідомляє. Але якщо вірити ЗМІ, його переробили так, що Москва навряд чи з ним погодиться. Крім того, два ключові питання – виведення українських військ з Донецької області та членство в НАТО – взагалі відкладено до особистої зустрічі Зеленського та Трампа, на яку, до речі, президент України хоче взяти з собою європейців. При цьому з Києва йдуть заяви, що за обома пунктами поступок не буде (зокрема Єрмак сказав, що Україна не відмовиться від членства в НАТО).
Як ми вже писали, план української влади, а також європейців і частини оточення Трампа з числа "яструбів"-республіканців полягає в тому, щоб переконати президента США підтримати змінений варіант мирного плану, який відкине Кремль, після чого звинуватити Москву в зриві переговорів і закликати Трампа посилити санкції проти РФ. "Примус Путіна до світу". Паралельно і європейці докладають зусиль, щоб зробити відмову Росії гарантованою. Наприклад, президент Франції Емманюель Макрон сказав, що вже найближчими днями Євросоюз вирішить питання використання заморожених російських активів, а також знову заявив про готовність ввести війська до України після припинення вогню.
3. Кремль позитивно відгукнувся про 28 пунктів Трампа. За 19 пунктами оновленого плану там сказали, що їх ще не бачили. Але дали зрозуміти, що якщо правда те, що пишуть про них ЗМІ, вони будуть відкинуті, оскільки "суперечать духу Анкоріджа". Те, що Путін відкине перероблений у Женеві план, вважають і низку американських чиновників.
4. Судячи з останньої заяви Трампа, він поки що поспішати з прийняттям узгодженого в Женеві плану не буде. Президент США сказав, що зустріч із Зеленським та Путіним можлива лише після того, як буде готовий остаточний варіант договору. У тому числі це означає, що не на його особистій зустрічі з Зеленським, а ще до неї від Києва мають бути отримані відповіді щодо ключових питань щодо виведення військ з Донецької області та НАТО. Більше того, він уже анонсував візит свого спецпредставника Стівена Віткоффа до Москви (ймовірно, щоб безпосередньо від Путіна почути позицію) та нові переговори міністра армії США Деніела Дріскола з українською владою. Друг Венса, Дрісколл - саме той представник Трампа, який у жорсткій формі минулого тижня в Києві наполягав на ухваленні плану з 28 пунктів. Отже, не можна виключати, що в результаті "женевська версія" мирного плану буде ще раз перероблена з метою зблизити позиції сторін.
5. Якщо обидві сторони до спільного знаменника підвести не вийде, далі перед Трампом стоятиме вибір із трьох сценаріїв, про які ми вже писали.
Перший – повернути мирний план до первісного вигляду (28 пунктів) та вимагати від Києва його прийняти, погрожуючи зупинкою відправки зброї та розвідданих. США мають багато важелів впливу на українську владу, щоб змусити їх погодитися на необхідні поступки. Однак цьому буде дуже сильний опір. І не лише з боку Зеленського, а й з боку європейців та частини оточення самого Трампа.
Другий – прийняти стратегію Києва, Європи та "яструбів"-республіканців, спробувавши натиснути на Кремль, щоб він погодився з відкоригованим проектом. Однак у США немає таких потужних важелів впливу на Москву як на Київ. Застосування санкцій, розширення поставок зброї та інші можливі "примусові заходи", якщо і дадуть ефект, то далеко не відразу. І, крім того, загрожують різкою ескалацією у відносинах РФ і країн Заходу, включаючи саму Америку з загрозою ядерної війни.
Третій варіант - підвісити питання, не приймаючи жодних рішень і чекаючи зручнішого моменту, щоб повернутися до переговорів.
6. Поки що основна боротьба розгортається між першими двома сценаріями. Причому в обох, судячи з повідомлень ЗМІ, є свої прихильники всередині команди Трампа: перший просуває Венс та його група (вони автори плану із 28 пунктів). Другий – держсекретар Рубіо (за його участі у Женеві цей план було перетворено на 19 пунктів).
7. Втім, крім усієї цієї політико-дипломатичної та інформаційної боротьби є ще й об'єктивні фактори, які можуть суттєво вплинути і на рішення Трампа, і на перебіг переговорів взагалі. Це становище на фронті, питання щодо подальшої європейської допомоги Києву, ситуація в українському тилу (політична та соціально-економічна). За всіма цими пунктами є серйозні проблеми, які лише посилюються у міру затягування війни. І, як писалося вище, далеко не факт, що навіть посилення позиції Трампа щодо РФ сильно виправить ситуацію на користь України. Як пишуть американські ЗМІ, схожі тези посланці Трампа протягом останнього тижня озвучували представникам української влади.
Чи погодилися з цим Зеленський та Єрмак дізнаємось, ймовірно, вже найближчими днями, коли стане зрозумілою офіційна позиція Києва з усіх ключових питань.
