Глава Офісу президента Андрій Єрмак був ключовою людиною в оточенні Зеленського, а тому його відставка, безумовно, матиме величезні наслідки.
По-перше, внутрішньополітичні. Хоча Єрмак, напевно, намагатиметься зберегти свій контроль над ВП через призначення близької до себе людини новим керівником Офісу, проте загалом його відставка запускає процес втрати контролю Зеленським над вертикаллю влади.
Адже виходить, що Єрмака насправді звільнив не його начальник (Зеленський), а НАБУ: ще навіть до пред'явлення голові Офісу підозри президент відправив відставку свого найближчого соратника, лише після обшуку, громадського резонансу та тиску опозиційних політиків. І це найсильніший сигнал усьому держапарату, що Зеленський вже не є "джерелом влади" в країні і не може навіть найближчим людям щось гарантувати.
Крім того, мало хто вірить, що Єрмак (як і Міндіч, і інші фігуранти корупційних справ у вищому керівництві) могли провертати свої схеми без відома, згоди, а то й прямої участі президента.
Тобто - удар по Єрмаку це автоматично і удар по Зеленському, сигнал про те, що він також може бути звинувачений будь-якої миті в корупції. Особливо якщо заговорять дрібніші фігуранти (а після сьогоднішніх подій ймовірність цього збільшилася).
Ми вже писали, що буквально одразу після початку корупційного скандалу навколо Міндіча Банкова почала втрачати важелі політичного контролю всередині структур влади. Навіть Свириденко почала все більшою мірою орієнтуватися на думку фракції "Слуги народу", а не ВП. СБУ та Офіс генпрокурору також почали саботувати різні "політичні" вказівки Офісу.
Тепер всі ці процеси різко прискоряться. І питання стоїть лише в тому, якою формою відбуватиметься втрата реальної влади Зеленським.
Вона може йти в м'якій формі через зміщення центру прийняття рішень з Банкової до парламенту та уряду, але при збереженні домінуючої позиції "Слуги народу". Цей проект просуває голова фракції Арахамія та низка інших людей у команді президента, які були негативно налаштовані до Єрмака (наприклад, Федоров, чиї позиції тепер можуть серйозно посилитися).
Близьке до Арахамії джерело у фракції "Слуги народу" так описав у коментарі "Країні" бачення цією групою подальшого розвитку ситуації: "після відставки Єрмака Рада стабілізується і заспокоїться. Виходів із фракції, про які багато говорили в парламентських кулуарах, не буде. Всі залишаться на своїх місцях".
Також Зеленський втратить політичний контроль над Офісом генпрокурора, СБУ та ГБР (саме Єрмак координував політичну частину роботи цих структур, у тому числі проти НАБУ).
Але може бути й значно жорсткіший варіант, за якого через розкол "Слуги народу" парламентська більшість переформатується і перейде під контроль "антизеленської коаліції" (Порошенко та близькі до грантових структур депутати, на боці яких грає і НАБУ). У такому разі буде винесено вотум недовіри уряду і чинитиме тиск на Зеленського з метою змусити його дати добро на формування нового Кабміну "національної єдності", фактично непідконтрольного президенту. Такий сценарій, по суті – пряма дорога до швидкого догляду та самого Зеленського.
Це щодо внутрішньополітичних процесів.
Але значно важливіший потенційний вплив того, що відбувається на війну і на переговори про мир.
Відставка Єрмака і викликані нею пертурбації у владі в жодному разі не пройдуть безслідно для керованості країною під час війни в багатьох аспектах: прийняття бюджету, енергетика, оборонні закупівлі, настрої у військах і в суспільстві.
Багато обнуляються і політичні перспективи самого Зеленського. Спочатку - корупційний скандал, в якому опинилися причетні найближчі до нього люди. Тепер – відставка ключової людини у вертикалі влади.
Все це багаторазово знижує шанси президента перемогти на виборах.
Отже, і питання рейтингів для Зеленського поступово відступають на другий план. Що, теоретично, може зробити його більш сприйнятливим до тиску американців щодо ключових пунктів мирної угоди, на які він досі не погоджувався (хоч тут багато залежить від ступеня тиску і від запропонованих бонусів).
Також це збільшує ймовірність сценарію, за якого, за умов зростаючого пресингу з метою спонукати піти на поступки у переговорах про завершення війни, Зеленський може взагалі вирішити піти у відставку та фінальні переговори про підписання угоди вестиме вже в.о. президента, яким стане речник парламенту. Причому швидше за все це буде не Руслан Стефанчук, а зовсім інша фігура.
Нарешті, не можна виключати варіант, при якому система влади взагалі піде в рознесення і втратить керованість, а тому й домовлятися про умови миру не буде з ким. Але це може мати катастрофічні наслідки для військової ситуації, а тому українські еліти та Захід намагатимуться цього не допустити.
