На кого тиснутиме Трамп? Про підсумки переговорів у Москві
Через півдня після закінчення переговорів у Кремлі між президентом РФ Володимиром Путіним і представниками Вашингтона Стівеном Уіткоффом і Джаредом Кушнером є лише один коментар щодо їхнього ходу - це заяви помічника російського лідера Юрія Ушакова.
Його коментар не дуже докладний і зводиться до кількох тез:
- до компромісного варіанту угоди дійти поки що не вдалося;
- частина пунктів мирного плану США є прийнятними для РФ, а частина немає;
- контакти продовжаться далі, про зміст переговорів обидві сторони публічно не заявлятимуть.
З американського боку підсумки переговорів предметно ніхто поки що не коментував. Після них з'явилася лише одна заява з Вашингтона – від Марка Рубіо. Безпосередньо про переговори в Москві він не згадав, але дав зрозуміти, що головний камінь спотикання, що гальмує досягнення мирних домовленостей, – це питання підконтрольної нині Україні частині Донецької області. Росія вимагає передати їй цю територію, Київ виступає проти. Рубіо заявив, що позицію Росії потрібно враховувати, а Захід не зможе постійно підтримувати колишній рівень допомоги Києву.
З усього цього можна зробити щонайменше один висновок: з ключового питання про виведення українських військ із Донбасу жодних домовленостей немає. Причому ні Київ, ні Москва від своїх позицій відступати не мають наміру.
Судячи з коментаря Ушакова, існують розбіжності і між США та Росією щодо деяких пунктів. Однак у жодному разі без угоди про Донбас руху вперед не буде.
Тепер президент США Дональд Трамп постає перед уже звичним вибором із трьох варіантів.
Перший: застосувати жорсткі примусові заходи до української влади, щоб вони прийняли всі умови, чому противляться європейці і, судячи з усього, частина оточення президента США.
Друге: натиснути на Росію, щоб вона стримала свої вимоги, що не дасть швидкого ефекту і створює загрозу різкої ескалації.
Третій: не робити нічого і чекати, поки перебіг подій на фронті та в тилу обох країн не створить сприятливіших умов для домовленостей. Тим більше, що і Україна, і РФ вже зазнають серйозного тиску: у ЗСУ наростають проблеми на фронті, об'єкти енергетики постійно атакує РФ, а Росія стикається з погіршенням економічної ситуації через проблеми з експортом після посилення санкцій, а також українських ударів по інфраструктурі.
Втім, поки що невідомо, коли ці проблеми можуть призвести до критичних наслідків для країн, що воюють, різко змінивши баланс сил і підштовхнувши одну зі сторін (або обидві) до серйозного коригування нинішньої позиції - через пару місяців або через рік.
Але є два моменти, які потенційно здатні різко змінити ситуацію вже найближчим часом.
По-перше, це рішення європейців про репараційний кредит та нову схему фінансування України, про що мають домовитися до кінця грудня. Про цю проблему ми докладно писали в окремому матеріалі. Якщо Європа не зможе забезпечити продовження підтримки Києва в потрібному обсязі, то це значно підвищить ймовірність того, що українська влада піде на широкі поступки.
По-друге, розвиток політичної кризи всередині України на тлі корупційного скандалу та відставки Андрія Єрмака. Якщо внутрішній тиск на Володимира Зеленського посилюватиметься і його влада ще більше ослабне, збільшиться ймовірність того, що Київ погодиться на компроміси.
